Відкрити головне меню

Лев Микола́йович Делоне (* 11 травня 1891, Санкт-Петербург — † 1 грудня 1969, УРСР) — український генетик і цитолог, доктор біології. Син математика Миколи Делоне, брат математика Бориса Делоне, батько генетика Наталії Делоне.

Лев Миколайович Делоне
Делоне Лев Миколайович.jpg
Народився 23 (11) травня 1891(1891-05-11)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 1 грудня 1969(1969-12-01) (78 років)
УРСР
Місце проживання СРСР
Діяльність ботанік
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів цитологія, генетика
Заклад Харківський сільськогосподарський інститут, Український інститут рослинництва, селекції і генетики
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Науковий керівник Сергій Навашин
Відомі учні Василь Ремесло, Федір Кириченко, Прокіп Гаркавий, Анатолій Пухальський
Відомий завдяки: штучний мутагенез, каріологія

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в родині професора Петербурзького університету, Варшавського політехнічного інституту, Київського політехнічного інституту математика і механіка Миколи Делоне.[1]

Лев з дитинства цікавився біологією. У 1911 році поступив до Київського університету.

В 1919—1925 роках працював в Тбіліському ботанічному саду. У 1925 році повернувся до УРСР і став працювати в Науково-дослідному інституті селекції тресту Главсахар у Києві. У 1928—1933 роках був завідувачем кафедри генетики Маслівського інституту селекції і насінництва. З 1933 завідував кафедрою ботаніки Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва. У 1948 був підданий критиці за підтримку класичної генетики та звільнений з інституту.

З 1937 — доктор біологічних наук і професор з селекції та насінництва.

З 1946 року і до смерті працював в НДІ генетики та селекції АН УРСР (з 1956 р. Український інститут рослинництва, селекції і генетики). У 1956 році став завідувачем відділу агроекології і рослинних ресурсів.

У співавторстві з Василем Дідусем розробив метод внутрішньо-сортового добору в лінійних сортах самозапилювачів.

У 1967 році був одним з організаторів Всесоюзного Товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавілова, був обраний в члени президії.

Помер 1 грудня 1969 року.

Його брат — Делоне Борис Миколайович — математик.

Науковий внесокРедагувати

Л. М. Делоне перший в Україні (1928) здійснив штучний мутагенез у рослин за допомогою рентгенівських променів — одержав велику кількість генних та хромосомних мутацій у ячменю і виявив серед них спельтоїдні та стерильні форми.

Вивів 2 сорти пшениці: Харківська 4 і Харківська 4 покращена.

Опублікував праці з цитології, генетики, каріосистематики рослин.

Наукові роботиРедагувати

  • Превращение клеточного ядра в наследственной изменчивости // Труди сільськогосподарської ботаніки, 1926. — Т.1. — 24 с.
  • Опыты по рентгенизации культурных растений, I Пшеницы // Труды научного института селекции. — Киев, 1928. — Т.4. — С.1 — 16. (рос.)
  • Resultate eines dreijahrigen Rontyenversuches mit Weizen // Zuchter, 1931. — H.5. — S. 129—137.
  • Наследственность и изменчивость сельскохозяйственных растений. — М. — Л.: Сельхозгиз, 1934. — 96 с. (рос.)
  • Экспериментальное получение мутаций у пшениц: Некоторые данные о спонтанном мутировании в чистых линиях у пшениц. — Харків: Держсільгоспвидав, 1934. — С. 1-56. (рос.)
  • Наследственность и изменчивость сельскохозяйственных растений. — М. — Л.: Сельхозгиз, 1936. — 128 с. — Изд. 2-е. (рос.)
  • Курс генетики (соавтор Н. Н. Гришко). — М.: Сельхозгиз, 1938. — 375 с.
  • Эффективность внутрисортового улучшающего отбора в линейных сортах самоопылителей (соавтор В. И. Дидусь) // Сборник работ по селекции и семеноводству / Харьковская госселекстанция, 1947. — С. 211—219. (рос.)
  • Селекция зимостойких сортов озимой пшеницы на Украине (соавтор В. Я. Юрьев). — Методы селекции зимостойких пшениц. — М.: Сельхозгиз, 1962. — С. 24-33. (рос.)
  • Світові ресурси озимої пшениці та їх використання для створення нових сортів (соавтор С. В. Рабинович) / Вісник сільськогосподарської науки. — К., 1965. — № 4. — С. 38—44.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати