Вікіпедія

Делоне Лев Миколайович

ботанік (1891-1969)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Делоне.

Лев Микола́йович Делоне (* 11 травня 1891, Санкт-Петербург — † 1 грудня 1969, УРСР) — український[1][2] генетик і цитолог, доктор біології. Син математика Миколи Делоне, брат математика Бориса Делоне, батько генетика Наталії Делоне.

Лев Миколайович Делоне
Народився23 (11) травня 1891(1891-05-11)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер1 грудня 1969(1969-12-01) (78 років)
УРСР
Місце проживанняСРСР
Діяльністьботанік
Alma materКиївський університет
Галузьцитологія, генетика
ЗакладХарківський сільськогосподарський інститут, Український інститут рослинництва, селекції і генетики
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівникСергій Навашин
Відомі учніВасиль Ремесло, Федір Кириченко, Прокіп Гаркавий, Анатолій Пухальський
Відомий завдяки:штучний мутагенез, каріологія
БатькоДелоне Микола Борисович
Брати, сестриДелоне Борис Миколайович

Біографія

ред.

Народився в родині професора Петербурзького університету, Варшавського політехнічного інституту, Київського політехнічного інституту математика і механіка Миколи Делоне.[3] Лев з дитинства цікавився біологією. У 1911 році вступив до Київського університету.

У 1919 році короткий час працював у Комітеті для виучування нижчих рослин[4].

В 1919—1925 роках працював в Тбіліському ботанічному саду. У 1925 році повернувся до УРСР і став працювати в Науково-дослідному інституті селекції тресту Главсахар у Києві. У 1928—1933 роках був завідувачем кафедри генетики Маслівського інституту селекції і насінництва. З 1933 завідував кафедрою ботаніки Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва. У 1948 був підданий критиці за підтримку класичної генетики та звільнений з інституту.

З 1937 — доктор біологічних наук і професор з селекції та насінництва.

З 1946 року і до смерті працював в НДІ генетики та селекції АН УРСР (з 1956 р. Український інститут рослинництва, селекції і генетики). У 1956 році став завідувачем відділу агроекології і рослинних ресурсів.

У співавторстві з Василем Дідусем розробив метод внутрішньо-сортового добору в лінійних сортах самозапилювачів.

У 1967 році був одним з організаторів Всесоюзного Товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавілова, був обраний в члени президії.

Помер 1 грудня 1969 року.

Його брат — Делоне Борис Миколайович — математик.

У 1925—1926 роках мешкав у Києві за адресою бульвар Шевченка 28, кв. 37[5].

Товаришував з Іваном Поляковим, зняв свою кандидатуру на виборах до АН УРСР у 1948 році, чим дозволив тому обратися членом-кореспондентом АН УРСР[6].

Науковий внесок

ред.

Л. М. Делоне перший в Україні (1928) здійснив штучний мутагенез у рослин за допомогою рентгенівських променів — одержав велику кількість генних та хромосомних мутацій у ячменю і виявив серед них спельтоїдні та стерильні форми.

Вивів 2 сорти пшениці: Харківська 4 і Харківська 4 покращена.

Опублікував праці з цитології, генетики, каріосистематики рослин.

Наукові праці

ред.
  • Делоне, Л. Н. (1915). Порівняльно-каріологічне дослідження кількох видів Muscari Mill. Записки Київського Товариства Натуралістів, 25, 33-64.
  • Делоне, Л. Н. (1922). Порівняльно-каріологічне дослідження видів Muscari Mill. та Bellevalia Lapeyr. Вестн. Тифліс. ботан. саду, 2 (1), 1-32.
  • Delaunay, L. (1925). THE S-CHROMOSOMES IN ORNITHOGALUM L. Science. 62 (1592): 15-16. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.62.1592.15-a.(англ.)
  • Хромосомна теорія спадковості та хромосоми у деяких лілейних // Вестн. Тифліс. ботан. саду, сірий. II, 2, 1926
  • Перетворення клітинного ядра у спадкову мінливість // Труди сільськогосподарської ботаніки, 1926. - Т.1. - 24 с.
  • Досліди з рентгенізації культурних рослин, I Пшениці // Праці наукового інституту селекції. - Київ, 1928. - Т.4. - С.1 - 16. . (рос.)
  • Делоне, Л. Н. (1928). Застосування каріологічного аналізу для вирішення питань спеціальної систематики. Збірник ім. С. Г. Навашина, М.
  • Delaunay, L. N. (1929). Kern und Art. Typische Chromosomenformen [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. Zeitschrift fur wissenschaftliche Biologie. Abteilung E: Planta, 100-112(нім.)
  • Делоне, Л. Н. (1930). Досвід експериментального одержання штучних варіацій у пшениці шляхом рентгенізації молодих колосків. У праці Всесоюз. з'їзду з генетики, селекції, насінництва та тваринництва.
  • Delaunay, L. N. (1931). Resultate eines dreijährigen Röntgenversuchs mit Weizen. Der Züchter. 3 (5): 129—137. doi:10.1007/BF01812596. ISSN 0514-0641.
  • Укорочення хромосом при охолодженні. Зах. Сільськогосп. Масловськ. інст. - 1931.-4, 11, 11-21(рос.)
  • Делоне, Л. Н. (1932). Рентгеномутація у пшениці. Праці Лабораторії генетики Академії наук, 9, 173-180.
  • Спадковість та мінливість сільськогосподарських рослин. - М. - Л.: Сільгоспгіз, 1934. - 96 с. (рос.)
  • Експериментальне одержання мутацій у пшениць Деякі дані про спонтанне мутування в чистих лініях у пшениць. - Харків: Держсільгоспвидав, 1934. - С. 1-56. (рос.)
  • Спадковість та мінливість сільськогосподарських рослин. - М. - Л.: Сільгоспгіз, 1936. - 128 с. - Вид. 2-ге. (рос.) Делоне, Л. Н. (1936). . (рос.)
  • Делоне, Л. Н. (1936). Значення мутаційної мінливості у практичній селекції. Бюлетень ВАСГНІЛ,-М.
  • Курс генетики (співавтор М. М. Гришка). - М.: Сільгоспгіз, 1938. - 375 с.
  • Ефективність внутрішньосортового поліпшуючого відбору в лінійних сортах самозапилювачів (співавтор В. І. Дідусь) // Збірник робіт з селекції та насінництва / Харківська держселекстанція, 1947. - С. 211-219. (рос.)
  • Делоне, Л. Н. (1952). Різні типи формування врожаю у сортів озимої пшениці. Тр. ін-ту генетики і селекції АН УРСР, 2
  • Делоне, Л. Н. (1957). Про метод радіаційної селекції. Селекція та насінництво, (4), 23.
  • Делоне, Л. Н. (1957). Про вибір правильного спрямування у селекції озимої пшениці на врожайність. Питання методики селекції пшениці та кукурудзи.-Харків: Вид-во ХДУ, 73-80.
  • Селекція зимостійких сортів пшениці озимої в Україні (співавтор В. Я. Юр'єв). - Методи селекції зимостійких пшениць. - М.: Сільгоспгіз, 1962. - С. 24-33(рос.)
  • Світові ресурси озимої пшениці та їх використання для створення нових сортів (соавтор С. В. Рабинович) / Вісник сільськогосподарської науки. — К., 1965. — № 4. — С. 38—44.

Примітки

ред.
  1. ↑ Делоне Лев Миколайович [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ Делоне Лев Миколайович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  3. ↑ А. Шаров. Российские Делоне в легендах, воспоминаниях и документах. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
  4. ↑ Вірченко В. М. До 100-річчя заснування «Комітету для виучування нижчих рослин України» [Архівовано 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Біологія та екологія: наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. — Полтава, 2019. — Т. 5, № 1. — С. 118—119.
  5. ↑ Evgeniĭ Evgenʹevich Uspenskiĭ (1926). Дневник Всесоюзного съезда ботаников в Москве в январе 1926 года. Изд. Ассоциации н.-и. институтов при Ф.-М. Фак. 1 М.Г.У. с. 8. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  6. ↑ с. 242

Література

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Делоне_Лев_Миколайович&oldid=41702088