Делегат ЦВРКД — контролююча посада в Донбасі на початку 1918 року.

Історія ред.

У зв'язку з тим, що укази Центроштаба не завжди доходили до місцевих ревкомів і не завжди виконувалися ревкомами. За рішенням ЦВРК в березні 1918 був створений інститут делегатів для більш міцного зв'язку з місцями. Вони відряджалися як представники ЦВРК в районі штаби для спостереження за їх діяльністю[1].

Обов'язки делегата ЦВРКД ред.

  1. Стежити за виконанням всіх вказівок, постанов і розпоряджень Центрального штабу.
  2. Сприяти налагодженню роботи в районах.
  3. Спостерігати за правильним складанням підписок і за рекомендаціями.
  4. Стежити за порядком в червоноармійських частинах, стягувати з командирів за все упущення, вимагати дисципліни і акуратних занять, а також несення каральних нарядів.
  5. Точно і щодня доносити про стан справ.
  6. Стежити за своєчасним доставлянням щотижневого звіту в Центроштаб.
  7. Перевіряти, чи дійсно існують згадані в підписних листах червоноармійці і їх родини, і заявляти про неправильність в Центроштаб.
  8. Не допускати понад нормального витрачання продовольства й обмундирування і т.
  9. Прагнути зміцнювати в районі революційний настрій в масах і зміцнювати владу Рад.
  10. Тримати зв'язок з сусідніми делегатами[2][3].

Джерела ред.

  • «Летопись революции» 1927. № 5-6 (26-27) Історичний журнал. До 1929 був друкованим органом Істпарту ЦК КП(б)У, потім — друкованим органом Інституту історії партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У. 1922—1933.

Посилання ред.

  1. «Летопись революции» 1927. № 5-6 (26-27) Стр 150
  2. «Донецкая Правда», № 20, 1918 г.
  3. «Летопись революции» 1927. № 5-6 (26-27) Стр 150—151