Декларація незалежності Венесуели

Декларація незалежності Венесуели — декларація, прийнята на з'їзді конгресу провінцій Венесуели 5 липня 1811 року, відповідно до якої венесуельці прийняли рішення відійти від влади іспанської корони з метою створення нової незалежної держави. Нова республіка мала базуватись на принципах рівності громадян, відмові від цензури та свободі слова й думки. Ці принципи було закріплено в першій конституції країни.

Декларація незалежності Венесуели
Зображення
Дата створення / заснування 5 липня 1811
Держава Flag of Venezuela.svg Венесуела
Місце розташування
Юрисдикція Венесуела
Автор Juan Germán Rosciod і Francisco Isnardid
Мова твору або назви іспанська
Перший рядок En el nombre de Dios Todopoderoso, nosotros, los representantes de las provincias Unidas de Caracas, Cumaná, Barinas, Margarita, Barcelona, Mérida y Trujillo, que forman la Confederación Americana de Venezuela en el continente meridional, reunidos en Congreso, y considerando la plena y absoluta posesión de nuestros derechos, que recobramos justa y legítimamente desde el 19 de Abril de 1810, es consecuencia de la jornada de Bayona y la ocupación del trono sin nuestro consentimiento, queremos, antes de usar de los derechos de que nos tuvo privados las fuerzas, por más de tres siglos, y nos ha restituido el orden político de los acontecimientos humanos, patentizar al universo las razones que han emanado de estos mismos acontecimientos y autorizan el libre uso que vamos a hacer de nuestra soberanía.
Дата й час 5 липня 1811
Сторона, яка підписала Франсіско де Міранда, Juan Germán Rosciod, Francisco Rodríguez del Torod, Francisco Isnardid, Francisco Javier Yanesd, Martín Tovar Ponted, Lino de Clemented, José Luis Cabrerad, Ramón Ignacio Méndezd, Antonio Nicolás Briceñod і Manuel Plácido Maneirod
Статус авторських прав суспільне надбання
Мартін Товар-і-Товар. Підписання Декларації

Під Декларацією підписались представники семи з десяти провінцій: Каракас, Кумана, Барінас, Маргарита, Барселона, Мерида та Трухільйо.

Три інших провінції (Маракаїбо, Коро та Гуаяна) відмовились брати участь у Декларації та залишились під владою Іспанії.

Головними авторами Декларації незалежності Венесуели були Крістобаль Мендоса та Хуан Ерман Роскіо. Її було ратифіковано Конгресом 7 липня 1811 року.

День підписання Декларації відзначається у Венесуелі як День незалежності. Оригінал протоколу першого Конгресу Венесуели зберігається в Палаці парламенту, в Каракасі.

ДжерелаРедагувати