Відкрити головне меню

Дейнеко Руслан Юрійович

Дейнеко Руслан Юрійович (нар. 01994-07-1212 липня 1994, Чугуїв Харківська область — пом. 02014-08-2828 серпня 2014, с. Войкове, Старобешівський район Донецька область) — українській військовослужбовець, навідник САУ 92-ї окремої механізованої бригади. Загинув під час спроб деблокування українських підрозділів в Іловайську за 5 км на схід від м. Комсомольське Донеччині.

Дейнеко Руслан Юрійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Silver - replace this image male.svg
Загальна інформація
Народження 12 липня 1994(1994-07-12)
Чугуїв Харківська область
Смерть 28 серпня 2014(2014-08-28) (20 років)
біля с. Войкове, Старобешівський район Донецька область
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Формування 92-а механізована бригада.jpg 92-га окрема механізована бригада
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

ЖиттєписРедагувати

Руслан Дейнеко народився 1994 року в м. Чугуїв на Харківщині. У 2013 році закінчив технікум та вступив на заочне відділення до інституту. Того ж року підписав контракт на військову службу. Займався спортом і туризмом, входив до складу збірної Харківської області, учасник Всеукраїнських змагань з ТПТ (техніка пішохідного туризму).

З початком російсько-української війни служив старшим солдатом, був навідником САУ 92-ї окремої механізованої бригади.

Обставини смертіРедагувати

Вранці 28 серпня 2018 року, в ході боїв за Іловайськ, ротно-тактична група бригади рухалась в район Старобешеве з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від м. Комсомольське (Донецька область), в районі Агрофірми «Авангард», колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків. Руслан Дейнеко загинув о 4-й ранку на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове Старобешівського району. Під час обстрілу та в бою з противником бригада понесла людські втрати, також було втрачено багато техніки. За даними комбрига В. Ніколюка станом на 2 вересня не вийшли на зв'язок 9 військових.

Бійці вважалися зниклими безвісти. Російські збройні формування закопали загиблих українських військових поблизу поля бою. 16 вересня пошуковцями Союзу «Народна пам'ять» було проведено ексгумацію 8 тіл загиблих військових у братській могилі неподалік с. Новозарьєвка, Старобешевського району[1]. Руслана бачили на полі бою з пораненням голови, без свідомості.

Під час пошукових робіт 27 вересня 2014 року один із керівників волонтерських груп місії «Евакуація 200» Павло Нетьосов знайшов залишки стопи невідомого бійця. Завдяки звертанню до нього у листопаді 2018 року матері Руслана Дейнека вдалось ідентифікувати ці залишки[2].

У січні 2019 році Руслан Дейнеко був ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Кушугумському кладовищі поблизу Запоріжжя невідомих героїв АТО. Перепохований 6 березня 2019 році на Чугуївському кладовищі № 5[3].

Залишилися батьки та сестра.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати