Дейнеко Руслан Юрійович
Дейнеко Руслан Юрійович (нар. 12 липня 1994, Чугуїв Харківська область — пом. 28 серпня 2014, с. Войкове, Старобешівський район Донецька область) — українській військовослужбовець, навідник САУ 92-ї окремої механізованої бригади. Загинув під час спроб деблокування українських підрозділів в м. Іловайську за 5 км на схід від м. Комсомольське на Донеччині.
| Дейнеко Руслан Юрійович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
12 липня 1994 Чугуїв Харківська область | |
| Смерть |
28 серпня 2014 (20 років) біля с. Войкове, Старобешівський район Донецька область (загинув під час масованого обстрілу українських підрозділів) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2013-2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Руслан Дейнеко народився 1994 року в м. Чугуїв на Харківщині. У 2013 році закінчив технікум та вступив на заочне відділення до інституту. Того ж року підписав контракт на військову службу. Займався спортом і туризмом, входив до складу збірної Харківської області, учасник Всеукраїнських змагань з ТПТ (техніка пішохідного туризму).
З початком російсько-української війни служив старшим солдатом, був навідником САУ 92-ї окремої механізованої бригади.
Обставини смерті ред.
Вранці 28 серпня 2014 року, в ході боїв за Іловайськ, ротно-тактична група бригади рухалась в район Старобешеве з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від м. Комсомольське (Донецька область), в районі Агрофірми «Авангард», колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків. Руслан Дейнеко загинув о 4-й ранку на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове Старобешівського району. Під час обстрілу та в бою з противником бригада понесла людські втрати, також було втрачено багато техніки. За даними комбрига В. Ніколюка, станом на 2 вересня, не вийшли на зв'язок 9 військовослужбовців.
Бійці вважалися зниклими безвісти. Російські збройні формування закопали загиблих українських військових поблизу поля бою. 16 вересня пошуковцями Союзу «Народна пам'ять» було проведено ексгумацію 8 тіл загиблих військових у братській могилі неподалік с. Новозарьєвка, Старобешевського району[1]. Руслана бачили на полі бою з пораненням голови, без свідомості.
Під час пошукових робіт 27 вересня 2014 року, один з керівників волонтерських груп місії «Евакуація 200» Павло Нетьосов, знайшов залишки стопи невідомого бійця. Завдяки зверненню в листопаді 2018 року до нього матері Руслана Дейнека, вдалось ідентифікувати ці залишки[2].
У січні 2019 році Руслан Дейнеко був ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Кушугумському кладовищі поблизу Запоріжжя невідомих героїв АТО. Перепохований 06.03.2019 року на Чугуївському кладовищі № 5[3].
Залишилися батьки Юрій і Ауріка Дейнеко; сестра.[4]
Нагороди та відзнаки ред.
- 6 грудня 2020 року, Указом Президента України № 537/2020, — за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 19
- Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[6]
Примітки ред.
- ↑ Бійці 92 окремої механізованої бригади «Нас зрадили і здали» // Громадське Телебачення, 2 вересня 2014. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 21 серпня 2019.
- ↑ Стопа людини. Як через п'ять років повернувся додому з-під Іловайська боєць Руслан Дейнеко. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2019.
- ↑ В Харькове попрощаются с бойцом 92-й бригады, которого мама искала четыре года. 04.03.2019(рос.)
У Запоріжжі ідентифікували невідомого бійця, загиблого під Іловайськом. 05.03.2019, 12:29 [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Уродженець Чугуєва Руслан Дейнеко в зоні бойових дій пробув всього пару днів. (рос.) 05.03.2019, 17:26 [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.]
У Запоріжжі ідентифікували бійця, що загинув під Іловайськом, 07.03.2019 [Архівовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
Прощались на колінах: на Харківщині перепоховали 20-річного воїна, котрий загинув під Іловайськом. 06.03.2019 [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] - ↑ Поховання № 4055: через 5 років після загибелі рідні знайшли тіло бійця 92-ї бригади
- ↑ Указ Президента України № 537/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Збройних Сил України». Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
- ↑ У Міноборони вшанували пам'ять загиблих захисників України
Джерела ред.
- Дейнеко Руслан Юрійович [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |