Девід Морс
Девід Морс (англ. David Morse; 11 жовтня 1953) — американський актор. Здобув популярність, зігравши роль доктора Джека «Бумера» Моррісона в медичному серіалі «Сент-Елсвер»[en](1982—1988). Серед його найвідоміших кіноробіт — ролі у таких фільмах: «Перемовник», «Хороший син», «Роги», «Контакт», «Зелена миля», «Танцюристка в темряві», «Параноя», «Довгий поцілунок на добраніч», «Скеля» та «12 мавп».
| Девід Морс | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. David Morse | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Девід Боудіч Морс | |||
| Народився | 11 жовтня 1953 (70 років) Беверлі, Ессекс, Массачусетс, США | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Студія Вільяма Еспераd[1] і Hamilton-Wenham Regional High Schoold | |||
| Роки діяльності | 1980 — донині | |||
| Дружина | Сьюзен Вілер Дафф (1982) | |||
| Діти | троє | |||
| IMDb | ID 0001556 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Девід Морс у Вікісховищі | ||||
2006 року зіграв детектива Майкла Тріттера в телесеріалі «Доктор Хаус» (номінація на премію «Еммі»). Також зіграв Джорджа Вашингтона в мінісеріалі «HBO» 2008 року «Джон Адамс»[en] і отримав ще одну номінацію на премію «Еммі». У театральному світі став відомий завдяки ролі дядька Пека в оф-Бродвей постановці п'єси «Як я навчилася водити»[en], за яку отримав премію «Драма Деск» та Офф-Бродвейську премію. Також досяг успіху на Бродвеї завдяки ролі Джеймса «Шаркі» Гаркіна в постановці п'єси «Мореплавець»[en]. У 2010—2013 роках грав Террі Колсона, чесного поліцейського в корумпованому відділі поліції Нового Орлеана, в серіалі «Трима»[en] від «HBO». Крім того, з'явився в серіалі «Аутсайдери»[en] (2016-17), мінісеріалі «Втеча з в'язниці Даннемора»[en](2018) і комедійно-драматичному серіалі «Кафедра»[en] (2021).
Біографія
ред.Народився 11 жовтня 1953 року в місті Гамільтон, штат Массачусетс. Своє дитинство провів в Ессексі та Гамільтоні, штат Массачусетс. Батько Карл, менеджер з продажу, а мати Жаклін, шкільна вчителька[2]. Девід ріс разом з трьома молодшими сестрами. У підлітковому віці пройшов обряд конфірмації у Єпископальній церкві[3]. За його словами, він надалі продовжує практику щоденної молитви вже у дорослому житті. Його друге ім'я, Боудітч, є даниною поваги впливовому математику Натаніелю Боудітчу[4]. Після закінчення середньої школи, вивчав акторську майстерність у студії Вільяма Еспера.
Кар'єра
ред.1971 року Девід Морс почав професійну акторську кар'єру, з'явився в більш ніж 30 виставах у Бостонському репертуарному театрі (Boston Repertory Company). наприкінці 1970-х продовжив свою акторську кар'єру в нью-йоркському театрі «Circle Repertory Company».
На екрані вперше з'явився у фільмі «Приховані паси» (англ. Inside Moves, 1980). 1982 року відбувся його акторський прорив у ролі Джека «Бумера» Моррісона у серіалі «Сент-Елсвер». 1990 року виконав роль антагоніста у фільмі «Години відчаю» (англ. Desperate Hours), а пізніше знявся у таких стрічках як «Індіанець-утікач» та «Постовий на перехресті». Крім того, долучився до екранізацій трьох історій Стівена Кінга: «Лангольєри» (1995), «Зелена миля» (1999) та «Серця в Атлантиді» (2001). також виконав гостьову роль у серіалі «Убивчий відділ» (англ. Homicide: Life on the Street), де зіграв расистського кузена детектива Тіма Бейлісса.
За свою роль у фільмі «Подвійне бачення» (англ. Double Vision, 2002) отримав номінацію на премію «Золотий кінь». 2007 року виконав роль містера Тернера у фільмі «Параноя».
2006 року долучився до акторського складу серіалу «Доктор Хаус», у якому зіграв роль детектива Майкла Тріттера, який мститься доктору Хаусу. Роль принесла йому першу номінацію на «Еммі». 2008 року зіграв Джорджа Вашингтона в мінісеріалі «Джон Адамс» і вдруге номінувався на «Еммі».
2010 року приєднався до акторського складу серіалу «Трима», а пізніше отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах за роль у фільмі «Співробітник» (англ. Collaborator). Морс продовжив свою насичену кар'єру ролями у таких проєктах як «Всесвітня війна Z» (2013), «Оборонець» (2015), «Аутсайдери»(2016-17), «Втеча з в'язниці Даннемора»(2018) і «Кафедра»(2021).
Особисте життя
ред.19 червня 1982 року Девід Морс одружився з Сьюзен Вілер Дафф, акторкою та авторкою книги "Звичка". У них троє дітей — одна дочка і два сини-близнюки. Після втрати будинку через землетрус в Нортріджі (1994), Морс і його сім'я переїхали до Філадельфії, штат Пенсільванія. Страждає на харчову непереносимість, а оскільки деякі продукти йому не підходять, то мусить самостійно готувати більшість своїх страв.
Фільмографія
ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1980 | ф | Inside Moves | Джеррі Максвелл | |
| 1982 | ф | Max Dugan Returns | поліцейський | |
| 1982—1988 | с | St. Elsewhere | доктор Джек Моррісон | |
| 1987 | ф | Personal Foul | Бен | |
| 1990 | ф | Desperate Hours | АльбертГодини відчаю | |
| 1991 | ф | The Indian Runner | Джо Робертс | |
| 1992 | с | Байки зі склепу | Tales from the Crypt | Том МакМердо |
| 1992 | с | Обґрунтовані сумніви | Reasonable Doubts | Едвард Даррелл |
| 1993 | с | Морські пригоди | SeaQuest DSV | Ленні Саттер |
| 1993 | ф | Хороший син | The Good Son | Джек |
| 1994 | ф | Втеча | The Getaway | Джим Дір Джексон |
| 1994 | ф | Magic Kid II | Джек | |
| 1995 | тф | Лангольєри | The Langoliers | капітан Браян Енгл |
| 1995 | ф | Постовий на перехресті | The Crossing Guard | Джон Бут |
| 1995 | ф | 12 мавп | Twelve Monkeys | доктор Пітерс |
| 1996 | ф | Скеля | The Rock | майор Том Бакстер |
| 1996 | ф | Extreme Measures | агент ФБР Френк | |
| 1996 | ф | Довгий поцілунок на добраніч | The Long Kiss Goodnight | Люк |
| 1997 | ф | George B | Джордж | |
| 1997 | ф | Контакт | Contact | Тед Арровей |
| 1998 | ф | Перемовник | The Negotiator | Адам Бек |
| 1999 | ф | Crazy in Alabama | Дав Булліс | |
| 1999 | ф | Зелена миля | The Green Mile | Брутус Гауелл |
| 2000 | ф | Bait | Едгар Клентін | |
| 2000 | ф | Та, що танцює у темряві | Dancer in the Dark | Білл Г'юстон |
| 2000 | ф | Доказ життя | Proof of Life | Пітер Боуман |
| 2001 | ф | Серця в Атлантиді | Hearts in Atlantis | дорослий Боббі Гарфілд |
| 2002 | ф | The Slaughter Rule | Гедеон "Гід" Фергюсон | |
| 2005 | ф | Down in the Valley | Вейд | |
| 2005 | ф | Nearing Grace | Шеп | |
| 2006 | ф | 16 кварталів | 16 Blocks | детектив Френк Нюґент |
| 2006—2007 | с | Доктор Хаус | House M.D. | Майкл Тріттер |
| 2007 | ф | Параноя | Disturbia | Роб Тернер |
| 2008 | ф | Володар бурі | The Hurt Locker | полковник Рід |
| 2008 | ф | Пасажири | Passengers | Аркін |
| 2009 | с | Медіум | Medium | Дуглас Лідекер |
| 2010—2013 | с | Treme | Террі Колсон | |
| 2011 | ф | Скажені перегони | Drive Angry | Вебстер |
| 2013 | ф | Світова війна Z | World War Z | екс-агент ЦРУ |
| 2015 | с | Справжній детектив | True Detective | Еліот Беззерідес |
| 2015 | ф | Оборонець | Concussion | Майк Вебстер |
| 2017 | ф | Trouble | Ґері | |
| 2017 | ф | Відважні | Thank You for Your Service | Фред Гусман |
| 2017—2020 | с | Сліпа зона | Blindspot | Генк Кроуфорд |
| 2019 | с | Ранкове шоу | The Morning Show | містер Джексон |
| 2021 | ф | The Virtuoso | заступник | |
| ф | The Gettysburg Address | Авраам Лінкольн |
Примітки
ред.- ↑ Former Students — William Esper Studio.
- ↑ Remembering the life of Jacquelyn Fellows. obituaries.salemnews.com (англ.). Процитовано 7 липня 2023.
- ↑ Shattuck, Kathryn (14 червня 2022). David Morse Steadies Himself With Daily Devotions and His Own Cooking. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 7 липня 2023.
- ↑ Morse, David (23 червня 2008). Patricia Sheridan's Breakfast With ... David Morse. Pittsburgh Post-Gazette (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Patricia Sheridan. Архів оригіналу за 25 червня 2021.
Посилання
ред.- Девід Морс на сайті All Movie Guide (англ.)
- Девід Морс на сайті Notable Names Database (англ.)