Девлет Хатун
Девлет-хатун (тур. Devlet Hatun, осман. دولت خاتون) — наложниця, згодом стала дружиною другого султана Османської імперії Баязіда І Блискавичного, мати його дітей, зокрема, наступного султана Мехмеда І.
Девлет-хатун | |
---|---|
осман. دولت خاتون | |
Народилася |
1365 Кютаг'я |
Померла |
1411 Бурса |
Громадянство | Османська імперія |
Конфесія | іслам |
У шлюбі з | Баязід І Блискавичний |
Діти | Мехмед І |
БіографіяРедагувати
Девлет-хатун народилася в 1365 році в місті Кютаг'я, після розвалу сельджуцької тюркської держави в Анатолії. Її—батько другий правитель Гермійського князівства Сулейман-шах. Його дружиною і матір'ю Девлет-хатун була Мутахара-хатун, дочка Веледа Челебі, сина Челаледдіна-і Румі[1]. В дитинстві майбутня дружина другого і мати третього султана Османської імперії захоплювалася вишиванням. Мутахара-хатун, мати Девлет-хатун, намагалася дати освіту своїй дочці, але батько всіляко перешкоджав цьому, тому до дівчинки рідко приходили вчителі. Це було небезпечно і трималося в таємниці[2]. Держава Герміяна, яка розривалася між двома потужними урядами, такими як Караман і Османська імперія, завжди була відкрита для атак цих двох могутніх держав. Сулейман Шаха дуже непокоїло складне становище своєї держави. Він бачив всю складність і небезпечність ситуації[3]. До того ж не мав дружніх стосунків ні з Караманською державою, ні з Османською Імперією. До держави Герміяна правитель Карамана ставився досить вороже. Тому, щоб запобігти нападу з боку останнього, Сулейман-шах вирішує зблизитися і встановити родинні зв'язки з Османською імперією, шляхом видачі своєї доньки Давлет-хатун заміж за сина Мурада І Баязида І Блискавичного. Ще досить юна для одруження Делет намагалася вмовити, а потім і перешкодити батькові, але все даремно.
Шлюб з султаном Баязідом І БлискавичнимРедагувати
Сулейман Шах зі своїм пребічником Чемалдіном Ісааком Факіхом без делегації, направляється до Мурада I. Прибувши до падишаха Сулейман-шах вручив йому щедрі подарунки. Після цього султан Османської імперії Мурад І прийняв пропозицію одруження його сина з Девлет. Для того, щоб привести наречену, вони відправилися в Кютаг'ю з більш ніж трьома тисячами осіб супроводу. Деякі з них складалися з солдатів-охоронців, які здавали міста, надані в якості приданого. Сулейман-шах вирішив влаштував весілля і в Кютаг'ї. Свято було неймовірної пишноти і розмаху. Воно тривало більше тижня. Після гучного свята, отримання подарунків і приданого, нарешті наречена Девлет була передана уже законному чоловікові Баязіду І Блискавичному Згодом подружжя покинуло Кутаг'ю. У 1381 році відбулося ще й османська весілля пари. Воно було ще більш видовищним, ніж перше. На весілля були запрошені правителі Єгипту і навколишньої Анатолії[4]. Трохи згодом Девлет народила першу дитину—хлопчика. Таким чином отримавши титул «хатун». Дитині дали ім'я Мехмед. Саме він в майбутньому стане наступним султаном Османської імперії. Згодом, вже після османського весілля османи почали розміщувати своїх солдатів у державі Герміяна і сприймати її як придане. Сулейман Шах в боротьбі проти цього поклав свою голову.
Смерть і похованняРедагувати
Померла Давлет-хатун у віці 46 років у Бурсі за незрозумілих обставин і причин, так і недочекавшись сходження свого першого сина на престол і прийняття титулу і обов'язків «валіде».Похована в Бурсі в тюрбе, побудованим її сином Мехмедом І[5]. Площа його становить 5,75×5,75 м. Кути — вісім загострених арок, які вдавлюються в стопи. Циліндричні стовпи розташовані посередині, сорок вісім нарізаних куполів покриті кулястим конусом, який поміщений на високий обруч. Пояс з алмазним мотивом розташований в куполі шківа.
Ця Сельджуцька могила є одним з останніх прикладів османської архітектури. Структура загострена, конічна, внутрішньо купольна і відкрита з боків. Зараз це Державний мавзолей Хатун.
ПриміткиРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Akyıldız, Ali. Valide Sultan // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 2012. — Vol. 42. — P. 494—499.
- Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf.: Clarendon Press, 1956.
- Lowry, Heath W. The Nature of the Early Ottoman State. — SUNY Press, 2012. — 197 p. — ISBN 0791487261, 9780791487266.
- Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford: Oxford University Press, 1993. — 374 p. — ISBN 0195086775, 9780195086775.
- Sakaoğlu, Necdet. Bu mülkün kadın sultanları. — İstanbul: Oğlak Yayıncılık, 2015. — 574 p. (тур.)
- Uluçay, M. Çağatay. Türk Tarih Kurumu yayınları. — Türk Tarih Kurumu Basımevı, 1980.
- Uluçay, M. Çağatay. Padişahların kadınları ve kızları. — Türk Tarih Kurumu Basımevı, 1985. — 220 p.
- Harris, Jonathan, The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press, 2010. ISBN 978-0-300-11786-8
- Imber, Colin, The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan, 2002. ISBN 0-333-61387-2
- Encyclopædia Britannica. Mehmed I (англ.). Encyclopædia Britannica Online (2010).