Девлет-хатун (тур. Devlet Hatun, осман. دولت خاتون‎) — наложниця, згодом стала дружиною другого султана Османської імперії Баязіда І Блискавичного, мати його дітей, зокрема, наступного султана Мехмеда І.

Девлет-хатун
осман. دولت خاتون‎
Valery Yakobi Turk.jpg
Народилася 1365(1365)
Кютаг'я
Померла 1411(1411)
Бурса
Громадянство Османська імперія
Конфесія іслам
У шлюбі з Баязід І Блискавичний
Діти Мехмед І

БіографіяРедагувати

Девлет-хатун народилася в 1365 році в місті Кютаг'я, після розвалу сельджуцької тюркської держави в Анатолії. Її—батько другий правитель Гермійського князівства Сулейман-шах. Його дружиною і матір'ю Девлет-хатун була Мутахара-хатун, дочка Веледа Челебі, сина Челаледдіна-і Румі[1]. В дитинстві майбутня дружина другого і мати третього султана Османської імперії захоплювалася вишиванням. Мутахара-хатун, мати Девлет-хатун, намагалася дати освіту своїй дочці, але батько всіляко перешкоджав цьому, тому до дівчинки рідко приходили вчителі. Це було небезпечно і трималося в таємниці[2]. Держава Герміяна, яка розривалася між двома потужними урядами, такими як Караман і Османська імперія, завжди була відкрита для атак цих двох могутніх держав. Сулейман Шаха дуже непокоїло складне становище своєї держави. Він бачив всю складність і небезпечність ситуації[3]. До того ж не мав дружніх стосунків ні з Караманською державою, ні з Османською Імперією. До держави Герміяна правитель Карамана ставився досить вороже. Тому, щоб запобігти нападу з боку останнього, Сулейман-шах вирішує зблизитися і встановити родинні зв'язки з Османською імперією, шляхом видачі своєї доньки Давлет-хатун заміж за сина Мурада І Баязида І Блискавичного. Ще досить юна для одруження Делет намагалася вмовити, а потім і перешкодити батькові, але все даремно.


Шлюб з султаном Баязідом І БлискавичнимРедагувати

 
Баязід І Блискавичний із дружиною Девлет-хатун

Сулейман Шах зі своїм пребічником Чемалдіном Ісааком Факіхом без делегації, направляється до Мурада I. Прибувши до падишаха Сулейман-шах вручив йому щедрі подарунки. Після цього султан Османської імперії Мурад І прийняв пропозицію одруження його сина з Девлет. Для того, щоб привести наречену, вони відправилися в Кютаг'ю з більш ніж трьома тисячами осіб супроводу. Деякі з них складалися з солдатів-охоронців, які здавали міста, надані в якості приданого. Сулейман-шах вирішив влаштував весілля і в Кютаг'ї. Свято було неймовірної пишноти і розмаху. Воно тривало більше тижня. Після гучного свята, отримання подарунків і приданого, нарешті наречена Девлет була передана уже законному чоловікові Баязіду І Блискавичному Згодом подружжя покинуло Кутаг'ю. У 1381 році відбулося ще й османська весілля пари. Воно було ще більш видовищним, ніж перше. На весілля були запрошені правителі Єгипту і навколишньої Анатолії[4]. Трохи згодом Девлет народила першу дитину—хлопчика. Таким чином отримавши титул «хатун». Дитині дали ім'я Мехмед. Саме він в майбутньому стане наступним султаном Османської імперії. Згодом, вже після османського весілля османи почали розміщувати своїх солдатів у державі Герміяна і сприймати її як придане. Сулейман Шах в боротьбі проти цього поклав свою голову.


Смерть і похованняРедагувати

 
Тюрбе Девлет-хатун в Бурсі

Померла Давлет-хатун у віці 46 років у Бурсі за незрозумілих обставин і причин, так і недочекавшись сходження свого першого сина на престол і прийняття титулу і обов'язків «валіде».Похована в Бурсі в тюрбе, побудованим її сином Мехмедом І[5]. Площа його становить 5,75×5,75 м. Кути — вісім загострених арок, які вдавлюються в стопи. Циліндричні стовпи розташовані посередині, сорок вісім нарізаних куполів покриті кулястим конусом, який поміщений на високий обруч. Пояс з алмазним мотивом розташований в куполі шківа.

Ця Сельджуцька могила є одним з останніх прикладів османської архітектури. Структура загострена, конічна, внутрішньо купольна і відкрита з боків. Зараз це Державний мавзолей Хатун.

ПриміткиРедагувати

  1. Sakaoğlu, 2015, s. 76.
  2. Lowry, 2012, p. 153.
  3. Alderson, 1956, XXIV (прим. 9)
  4. Peirce, 1993, p. 52.
  5. Akyıldız, 2012, p. 494.

ЛітератураРедагувати

  1. Akyıldız, Ali. Valide Sultan // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 2012. — Vol. 42. — P. 494—499.
  2. Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf.: Clarendon Press, 1956.
  3. Lowry, Heath W. The Nature of the Early Ottoman State. — SUNY Press, 2012. — 197 p. — ISBN 0791487261, 9780791487266.
  4. Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford: Oxford University Press, 1993. — 374 p. — ISBN 0195086775, 9780195086775.
  5. Sakaoğlu, Necdet. Bu mülkün kadın sultanları. — İstanbul: Oğlak Yayıncılık, 2015. — 574 p. (тур.)
  6. Uluçay, M. Çağatay. Türk Tarih Kurumu yayınları. — Türk Tarih Kurumu Basımevı, 1980.
  7. Uluçay, M. Çağatay. Padişahların kadınları ve kızları. — Türk Tarih Kurumu Basımevı, 1985. — 220 p.
  8. Harris, Jonathan, The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press, 2010. ISBN 978-0-300-11786-8
  9. Imber, Colin, The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan, 2002. ISBN 0-333-61387-2
  10. Encyclopædia Britannica. Mehmed I (англ.). Encyclopædia Britannica Online (2010).