Дашичев Іван Федорович

Дашичев Іван Федорович (3 січня 1897, село Тимоновка, Орловська губернія, Російська імперія — 24 квітня 1963, Москва, СРСР) — радянський воєначальник, генерал-майор (1940). У 1942 році за невміле командування військами був репресований.

Іван Федорович Дашичев
Иван Федорович Дашичев
Народження 3 січня 1897
Орловська губернія, Російська імперія
Смерть 24 квітня 1963
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Національність Росіянин
Країна Російська імперія, СРСР
Приналежність Червона Армія
Вид збройних сил піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 1918-1942/1954
Партія КПРС
Звання генерал-майор
Командування 35-й стрілецький корпус, 9-й стрілецький корпус, 44-та армія (СРСР)
Війни / битви Друга світова війна, Радянсько-фінська війна, Німецько-радянська війна, Керченсько-Феодосійська десантна операція
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

БіографіяРедагувати

Народився в селянській родині, учасник Першої світової війни, в Російській імператорській армії дослужився до підпоручика. Із 1918 року — у Червоній Армії. Під час громадянської війни в Росії — начальник штабу 80-ї бригади 27-ї стрілецької дивізії. У 1921 році на чолі каральної бригади брав участь у придушенні Кронштадтського повстання, відзначився особливою жорстокістю. За діяльність в період війни був нагороджений трьома орденами Червоного прапора.

Після громадянської війни — начальник штабу 27-ї дивізії, начальник штабу 2-го стрілецького корпусу. Із 1936 року — командир 35-ї стрілецької дивізії, із 1937 року — помічник командира 2-го стрілецького корпусу. Закінчив Військову академію імені Фрунзе.

Під час війни з Фінляндією командував 47-м стрілецьким корпусом, який фіни розгромили під Суомуссалмі. За поразку був знятий з посади та понижений у званні.

Під час німецько-радянської війни спершу командував 35-м стрілецьким корпусом, а потім 9-м окремим стрілецьким корпусом. Брав участь у боях на північ від Одеси, в боях за Крим. 16 січня 1942 року був призначений командувачем 44-ї армії в Криму. Втратив управління військами і здав німцям Феодосію. За цю поразку знятий з посади і відданий під трибунал. Суд понизив Дашичева у військовому званні до полковника, незабаром його відправили спокутувати вину на Калінінський фронт. Однак, уже 4 липня 1942 року Дашичев був заарештований вдруге за «антирадянську агітацію та пропаганду». Наступні 8 років він провів в ув'язненні.

У 1950 році Дашичева було заарештовано до 10 років виправно-трудових таборів. Після смерті Сталіна він вийшов на свободу та був реабілітований.

ДжерелаРедагувати

  1. Коллектив авторов. Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — С. 66. — ISBN 5-86090-113-5.
  2. Саркисьян С. М. 51-я армия. Боевой путь. Глава: «Бои за Крым: Боевое крещение». — М.: Воениздат, 1983.
  3. Решин Л. В., Степанов В. С. Судьбы генеральские… // Военно-исторический журнал. — 1992. — № 12. — С.12-20.
  4. Герои гражданской войны. Дашичев Иван Фёдорович (1897—1963). // Военно-исторический журнал. — 1966. — № 7. — С.48-49. (в т.ч. все приказы РВСР о награждении Дашичева И. Ф.)