Дашичев Іван Федорович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Дашичев Іван Федорович (3 січня 1897, село Тимоновка, Орловська губернія, Російська імперія — 24 квітня 1963, Москва, СРСР) — радянський воєначальник, генерал-майор (1940 р.). У 1942 році за невміле командування військами був репресований.

Іван Федорович Дашичев
Иван Федорович Дашичев
Народження3 січня 1897(1897-01-03)
Орловська губернія, Російська імперія
Смерть24 квітня 1963(1963-04-24) (66 років)
Москва, СРСР
ПохованняВведенське кладовище
НаціональністьРосіянин
КраїнаРосійська імперія, СРСР
ПриналежністьЧервона Армія
Вид збройних силпіхота
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби1918-1942/1954
ПартіяКПРС
Званнягенерал-майор
Командування35-й стрілецький корпус, 9-й стрілецький корпус, 44-та армія (СРСР)
Війни / битвиДруга світова війна, Радянсько-фінська війна, Німецько-радянська війна, Керченсько-Феодосійська десантна операція
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Біографія

ред.

Народився в селянській родині.

Був учасником Першої світової війни, в Російській імператорській армії дослужився до підпоручика. Із 1918 року — у Червоній Армії.

Під час громадянської війни в Росії — начальник штабу 80-ї бригади 27-ї стрілецької дивізії. У 1921 році на чолі каральної бригади брав участь у придушенні Кронштадтського повстання, відзначився особливою жорстокістю. За діяльність в період війни був нагороджений трьома орденами Червоного прапора.

Після громадянської війни — начальник штабу 27-ї дивізії, начальник штабу 2-го стрілецького корпусу. Із 1936 року — командир 35-ї стрілецької дивізії, із 1937 року — помічник командира 2-го стрілецького корпусу. Закінчив Військову академію імені Фрунзе.

Під час війни з Фінляндією командував 47-м стрілецьким корпусом, який фіни розгромили під Суомуссалмі. За поразку був знятий з посади та понижений у званні.

Під час німецько-радянської війни спершу командував 35-м стрілецьким корпусом, а потім 9-м окремим стрілецьким корпусом. Брав участь у боях на північ від Одеси, в боях за Крим. 16 січня 1942 року був призначений командувачем 44-ї армії в Криму. Втратив управління військами і здав німцям Феодосію. За цю поразку знятий з посади і відданий під трибунал. Суд понизив Дашичева у військовому званні до полковника. Його відправили спокутувати вину на Калінінський фронт. Однак, уже 4 липня 1942 року Дашичев був заарештований вдруге за «антирадянську агітацію та пропаганду». Наступні 8 років він провів в ув'язненні.

У 1950 році Дашичева було заарештовано до 10 років виправно-трудових таборів. Після смерті Сталіна він вийшов на свободу та був реабілітований.

Джерела

ред.
  1. Коллектив авторов. Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — С. 66. — ISBN 5-86090-113-5.
  2. Саркисьян С. М. 51-я армия. Боевой путь. Глава: «Бои за Крым: Боевое крещение». — М.: Воениздат, 1983.
  3. Решин Л. В., Степанов В. С. Судьбы генеральские… // Военно-исторический журнал. — 1992. — № 12. — С.12-20.
  4. Герои гражданской войны. Дашичев Иван Фёдорович (1897—1963). // Военно-исторический журнал. — 1966. — № 7. — С.48-49. (в тому числі все приказы РВСР о награждении Дашичева И. Ф.)