Дашичев Іван Федорович
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Дашичев Іван Федорович (3 січня 1897, село Тимоновка, Орловська губернія, Російська імперія — 24 квітня 1963, Москва, СРСР) — радянський воєначальник, генерал-майор (1940 р.). У 1942 році за невміле командування військами був репресований.
| Іван Федорович Дашичев | |
|---|---|
| Иван Федорович Дашичев | |
| Народження |
3 січня 1897 Орловська губернія, Російська імперія |
| Смерть |
24 квітня 1963 (66 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Національність | Росіянин |
| Країна | Російська імперія, СРСР |
| Приналежність | Червона Армія |
| Вид збройних сил | піхота |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Роки служби | 1918-1942/1954 |
| Партія | КПРС |
| Звання | генерал-майор |
| Командування | 35-й стрілецький корпус, 9-й стрілецький корпус, 44-та армія (СРСР) |
| Війни / битви | Друга світова війна, Радянсько-фінська війна, Німецько-радянська війна, Керченсько-Феодосійська десантна операція |
| Нагороди |
     |
Біографія ред.
Народився в селянській родині.
Був учасником Першої світової війни, в Російській імператорській армії дослужився до підпоручика. Із 1918 року — у Червоній Армії.
Під час громадянської війни в Росії — начальник штабу 80-ї бригади 27-ї стрілецької дивізії. У 1921 році на чолі каральної бригади брав участь у придушенні Кронштадтського повстання, відзначився особливою жорстокістю. За діяльність в період війни був нагороджений трьома орденами Червоного прапора.
Після громадянської війни — начальник штабу 27-ї дивізії, начальник штабу 2-го стрілецького корпусу. Із 1936 року — командир 35-ї стрілецької дивізії, із 1937 року — помічник командира 2-го стрілецького корпусу. Закінчив Військову академію імені Фрунзе.
Під час війни з Фінляндією командував 47-м стрілецьким корпусом, який фіни розгромили під Суомуссалмі. За поразку був знятий з посади та понижений у званні.
Під час німецько-радянської війни спершу командував 35-м стрілецьким корпусом, а потім 9-м окремим стрілецьким корпусом. Брав участь у боях на північ від Одеси, в боях за Крим. 16 січня 1942 року був призначений командувачем 44-ї армії в Криму. Втратив управління військами і здав німцям Феодосію. За цю поразку знятий з посади і відданий під трибунал. Суд понизив Дашичева у військовому званні до полковника. Його відправили спокутувати вину на Калінінський фронт. Однак, уже 4 липня 1942 року Дашичев був заарештований вдруге за «антирадянську агітацію та пропаганду». Наступні 8 років він провів в ув'язненні.
У 1950 році Дашичева було заарештовано до 10 років виправно-трудових таборів. Після смерті Сталіна він вийшов на свободу та був реабілітований.
Джерела ред.
- Коллектив авторов. Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — С. 66. — ISBN 5-86090-113-5.
- Саркисьян С. М. 51-я армия. Боевой путь. Глава: «Бои за Крым: Боевое крещение». — М.: Воениздат, 1983.
- Решин Л. В., Степанов В. С. Судьбы генеральские… // Военно-исторический журнал. — 1992. — № 12. — С.12-20.
- Герои гражданской войны. Дашичев Иван Фёдорович (1897—1963). // Военно-исторический журнал. — 1966. — № 7. — С.48-49. (в тому числі все приказы РВСР о награждении Дашичева И. Ф.)