Дахштайн (нім. Hoher Dachstein) — карстовий гірський масив, друга за висотою гора в Північних Вапнякових Альпах. Є високогірним плато, розташованим на території австрійських земель Верхня Австрія, Штирія і Зальцбург, через що його називають «Гора трьох земель» (Drei-Länder-Berg).

ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №806 (англ.)
Карстовий масив Дахштайн
нім. Hoher Dachstein
Ramsau am Dachstein - Dachsteinsüdwand (c).JPG

47°28′30″ пн. ш. 13°36′20″ сх. д. / 47.47516800002777160° пн. ш. 13.60573500002777614° сх. д. / 47.47516800002777160; 13.60573500002777614Координати: 47°28′30″ пн. ш. 13°36′20″ сх. д. / 47.47516800002777160° пн. ш. 13.60573500002777614° сх. д. / 47.47516800002777160; 13.60573500002777614
Країна Австрія Австрія
Регіон Штирія
Система Альпи
Тип гора
Висота 2995[1] м
Висота відносна 2136 м
Площа 28 446 га
Ізоляція 47,7 км
Ідентифікатори і посилання
SummitPost 150905
peakbagger.com 10138
Peakware 869
GeoNames 2775701
Карстовий масив Дахштайн. Карта розташування: Австрія
Карстовий масив Дахштайн
Карстовий масив Дахштайн
Карстовий масив Дахштайн (Австрія)
CMNS: Дахштайн у Вікісховищі

Масив Дахштайн має розміри 20×30 км, близько десяти піків мають висоту вище 2500 м, найвищі розташовані у південній і південно-західній частині плато. З півночі масив покритий льодовиками, що спускаються з нього, над якими видно гірські вершини, а з півдня гора практично вертикально обривається в долину.

Завдяки своєму винятковому ландшафту в 1997 році гора Дахштайн разом із містечком Гальштат увійшли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

ГеологіяРедагувати

Масив Дахштайн в основному складається з вапняку, що утворився в тріасовий період. Як будь-який карстовий район, Дахштайн пронизаний великим числом печер. Тут розташовані найбільші печери Австрії, такі як Маммутхеле (Mammuthhöhle) і Гірлацхеле (Hirlatzhöhle), а також популярна серед туристів Айсризенхеле (Eisriesenhöhle). Дахштайн також відомий своїми скам'янілостями.

Для Північних Вапнякових Альп зледеніння нехарактерні, тому великі льодовики, розташовані на Дахштайні, — льодовик Гальштат (Hallstätter Gletscher), Великий Гозау (Großer Gosaugletscher) і льодовик Шладмінг Schladminger Gletscher, є найпівнічнішими і найсхіднішими льодовиками в Альпах. Нині льодовики швидко відступають і можуть зовсім зникнути через 80 років. Льодовик Гальштат тільки за 2003 рік відступив на 20 м.

СкелелазінняРедагувати

Вершина масиву була уперше підкорена в 1832 році Петром Гаррмайром за маршрутом через льодовик Гозау. Через два роки на вершині був поставлений дерев'яний хрест. У зимовий період вершину першим підкорив Фрідріх Сімоні 14 січня 1847 року. Південна стіна була уперше пройдена 22 вересня 1909 року.

Будучи найвищою точкою двох земель, вершина Дахштайн являє інтерес для туристів і в літню, і в зимову пору року. За гарної погоди до 100 скелелазів можуть одночасно намагатися забратися на вершину.

Недалеко від міста Гальштат, що лежить біля підніжжя гори Дахштайн, працює фунікулер, на якому туристи можуть піднятися до вершини і насолодитися чудовими краєвидами. Також можна відвідати дві печери: Крижану печеру[2] і печеру Мамонта[3].

Див. такожРедагувати

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Peakbagger.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2015. 
  2. Ice Palace.html Льодовий палац Дахштайна[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Печера Мамонта. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 16 грудня 2015. 
Краєвиди Дахштайну
     
 
Панорама масиву Дахштайн