Дагмара Богемська

Дагмара Богемська (Маргарита або Маркета, чеськ. Markéta) — королева-консорт Данії, дружина короля Вальдемара II, дочка короля Чехії (Богемії) Пршемисла Оттокара I і його дружини Адельгейди Майсенської.

Дагмара Богемська
Sct Bendt-Dagmarmindetavle.jpg
Ім'я при народженні дан. Markéta Přemyslovna
Народилася 1186[1][2][3]
Майсен, Маркграфство Майсен, Священна Римська імперія
Померла 24 травня 1212(1212-05-24)[2]
Данія
·післяпологові ускладненняd
Поховання St. Bendt's Churchd
Країна Flag of Denmark.svg Данія
Діяльність королева
Суспільний стан шляхта[4]
Титул королева-консорт і принцеса
Посада королева-консорт
Конфесія християнство
Рід Пржемисловичі
Батько Пржемисл I Оттокар
Мати Adelheid of Meissend
Брати, сестри Агнеса Богемська, Anne of Bohemia, Duchess of Silesiad, Юдіта Пржемислівна, Vratislavd, Přemyslid, Margrave of Moraviad, Вацлав I, Vladislaus, Margrave of Moraviad і Božislavad
У шлюбі з Вальдемар II
Діти Valdemar the Youngd

Раннє життяРедагувати

У Маргарити (Маркети) був брат Вратіслав і дві сестри, Божіслава і Гедвига. Її батько став князем Чехії в 1192 році, але в 1193 році був скинутий з престола, після чого залишив Чехію з родиною.

Адельгейда разом з дітьми оселилися при дворі свого брата Альбрехта I, маркграфа Майсенського, а Пршемисл Оттакар став найманцем у німецьких правителів. У 1197 році Пршемисл Оттакар став князем Чехії вдруге. Однак через рік Пржемисл Отакар I розлучився з Адельгейдою на підставі кровної спорідненості, після чого в тому ж році одружився на Констанції Угорської[5]. Це в майбутньому допомогло йому отримати спадковий титул короля.

Не відмовившись від своїх прав, Адельгейда в 1205 році тимчасово повернулася до Праги. Пршемисл Оттакар у той час вирішив видати свою дочку Маргариту за короля Данії Вальдемара II. У тому ж році його друга дружина Констанція народила сина, який в майбутньому став королем Чехії Вацлавом I. Незабаром Адельгейда покинула Чехію і померла через кілька років.

Королева ДаніїРедагувати

Перш ніж одружитися на Дагмарі, Вальдемар був заручений з Ріксою Баварською, дочкою герцога Саксонського. Він розірвав заручини і в 1205 році в Любеку одружився на Маргариті, нині відомої під ім'ям Дагмара. Під впливом королеви Дагмара в 1206 році Вальдемар звільнив із ув'язнення одного з найбільш затятого свого супротивника, єпископа Шлезвига Вальдемара Датського, який знаходився в полоні з 1193 року[6][7].

У 1209 році Дагмара народила сина, Вальдемара Молодого (бл. 1209—1231). 24 травня 1212 року королева Дагмара померла під час пологів другої дитини, сина, який не вижив. У 1218 році в Шлезвизі Вальдемар II проголосив Вальдемара Молодого своїм співправителем. Однак у 1231 році під час полювання в Північній Ютландії Вальдемар був випадково застрелений[8].

Про Дагмару як про особистість мало відомо. Велика частина образу Дагмари відбивається у більш пізніх народних піснях, міфів і легенд, покликаних показати її ідеальною християнською королевою: м'якою, терплячою й улюбленою усіма, на відміну від її непопулярної наступниці, королеви Беренгарії. Згідно зі старими народними баладами на смертному одрі вона благала Вальдемара одружитися на Христині, дочці Карла фон Рисі, а не на «прекрасній квітці» Беренгарії Португальській. Іншими словами, вона передбачила боротьбу за данський престол між синами Беренгарії.

Після смерті Дагмари, щоб створити хороші відносини з Фландрією (комерційно важливою територією на захід від ворожих Данії південних сусідів), Вальдемар одружився на Беренгарії Португальській в 1214 році. Королева Дагмара була похована в церкві Святого Бендта в Рінгстеді: з одного боку від Вальдемара II лежить Дагмара, а з іншого — Беренгарія.

РодовідРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #138665737 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  3. Bibliografie dějin Českých zemí — 1905.
  4. Catalog of the German National Library
  5. Earenfight, 2013, с. 175.
  6. Anders Leegaard Knudsen (2012-07-13). Annales Ryenses. University of Bergen. Процитовано 2018-09-01. 
  7. Waldemar (Bischof von Schleswig). Allgemeine Deutsche Biographie. Процитовано 2018-09-01. 
  8. Valdemar den Unge, dansk Konge, Søn af Valdemar Sejr og Dagmar. Salmonsens konversationsleksikon. Процитовано 2018-09-01. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати