Дагмара Богемська
Маргарита або Маркета (чеськ. Markéta) Богемська, відома як Дагмара — королева-консорт Данії, дружина короля Вальдемара II, дочка короля Чехії (Богемії) Пршемисла Оттокара I і його дружини Адельгейди Майсенської.
Дагмара Богемська | |
---|---|
Ім'я при народженні | дан. Markéta Přemyslovna |
Народилася | 1186[2][1][3] Майсен, Майсенське маркграфство, Священна Римська імперія |
Померла | 24 травня 1212[1] Данія ·післяпологові ускладнення |
Поховання | Церква Святого Бендта |
Країна | Королівство Данія |
Діяльність | королева |
Суспільний стан | аристократія[4] |
Титул | королева-консорт і принцеса |
Посада | королева-консорт |
Конфесія | християнство |
Рід | Пржемисловичі |
Батько | Пржемисл I Оттокар |
Мати | Адельгейда Мейсенськаd |
Брати, сестри | Агнеса Богемська, Anne of Bohemia, Duchess of Silesiad, Юдіта Пржемислівна, Vratislavd, Přemyslid, Margrave of Moraviad, Вацлав I, Vladislaus, Margrave of Moraviad і Božislavad |
У шлюбі з | Вальдемар II |
Діти | Valdemar the Youngd |
Раннє життя
ред.У Маргарити (Маркети) був брат Вратіслав і дві сестри, Божіслава і Гедвига. Її батько став князем Чехії в 1192 році, але в 1193 році був скинутий з престола, після чого залишив Чехію з родиною.
Її мати Адельгейда Мейсенська разом з дітьми оселилися при дворі свого брата Альбрехта I, маркграфа Майсенського, а батько Пршемисл Оттакар став найманцем у німецьких правителів. У 1197 році Пршемисл Оттакар став князем Чехії вдруге. Однак через рік Пржемисл Отакар I розлучився з Адельгейдою на підставі кровної спорідненості, після чого в тому ж році одружився з Констанцією Угорською[5], що пізніше допомогло йому отримати спадковий титул короля.
Не відмовившись від своїх прав, Адельгейда в 1205 році тимчасово повернулася до Праги. Батько у той час вирішив видати Маркету за короля Данії Вальдемара II. У тому ж році його друга дружина Констанція народила сина, який в майбутньому став королем Чехії Вацлавом I. Незабаром Адельгейда покинула Чехію і померла через кілька років.
Королева Данії
ред.Перш ніж одружитися з Маркетою, Вальдемар був заручений з Ріксою Баварською, дочкою герцога Саксонського. Він розірвав заручини і в 1205 році в Любеку одружився з Маркетою, нині відомої під ім'ям Дагмара. Під впливом королеви Дагмари в 1206 році Вальдемар звільнив із ув'язнення одного з найбільш затятих своїх супротивників, єпископа Шлезвига Вальдемара Данського, який знаходився в полоні з 1193 року[6][7].
У 1209 році Дагмара народила сина, Вальдемара Молодого (бл. 1209—1231). 24 травня 1212 року королева Дагмара померла під час других пологів (син теж не вижив). 1218 році в Шлезвизі Вальдемар II проголосив Вальдемара Молодого своїм співправителем. Однак у 1231 році під час полювання в Північній Ютландії Вальдемар був випадково застрелений[8].
Про Дагмару як про особистість мало відомо. Велика частина образу Дагмари відбивається у більш пізніх народних піснях, міфах і легендах, покликаних показати її ідеальною християнською королевою: м'якою, терплячою й улюбленою усіма, на відміну від її непопулярної наступниці, королеви Беренгарії. Згідно зі старими народними баладами, на смертному одрі вона благала Вальдемара одружитися з Христиною, дочкою Карла фон Рисі, а не з «прекрасною квіткою» Беренгарією Португальською, передбачаючи боротьбу за данський престол між синами Беренгарії. Після смерті Дагмари, щоб створити хороші відносини з Фландрією (комерційно важливою територією на захід від ворожих Данії південних сусідів), Вальдемар одружився з Беренгарією Португальською в 1214 році.
Королева Дагмара була похована в церкві Святого Бендта в Рінгстеді: з одного боку від Вальдемара II лежить Дагмара, а з іншого — Беренгарія.
Родовід
ред.Галерея
ред.-
Хрест Дагмари (лицьова сторона).
-
Хрест Дагмари (зворотний бік).
-
Статуя Дагмари Богемської авторства Германа Вільгельма Бісс .
-
Статуя Дагмар Богемської авторства Анни Марі Карл Нільсен, Ріберхус.
-
Список королів і королев, похованих в церкві Святого Бендт.
-
Табличка в пам'ять про Дагмар, Рінгстед.
Примітки
ред.- ↑ а б в FemBio database
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #138665737 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliografie dějin Českých zemí — 1905.
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ Earenfight, 2013, с. 175.
- ↑ Anders Leegaard Knudsen (13 липня 2012). Annales Ryenses. University of Bergen. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 1 вересня 2018.
- ↑ Waldemar (Bischof von Schleswig). Allgemeine Deutsche Biographie. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 1 вересня 2018.
- ↑ Valdemar den Unge, dansk Konge, Søn af Valdemar Sejr og Dagmar. Salmonsens konversationsleksikon. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2018.
Література
ред.- Earenfight, Theresa. Queenship in Medieval Europe. — Palgrave Macmillan, 2013. — ISBN 978-1137303929.
Посилання
ред.- Dansk Kvindebiografisk Leksikon [Архівовано 30 липня 2021 у Wayback Machine.](дан.)