Давітадзе Леван Михайлович

радянський політик

Леван Михайлович (Хаджі Мухамедович) Давітадзе (15 вересня 1916(19160915), село Шуахеві, тепер Аджарія, Грузія — ?, місто Батумі, Аджарія, Грузія) — грузинський радянський державний діяч, голова Ради міністрів Аджарської АРСР. Депутат Верховної ради Грузинської РСР 5-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 6—8-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (3.05.1949).

Давітадзе Леван Михайлович
Народився 15 вересня 1916(1916-09-15)
Шуахеві, Аджарія, Грузія
Помер невідомо
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність грузин
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть»

Життєпис ред.

Народився в селянській родині Мухамеда Давітадзе. При народженні отримав ім'я Хаджі, яке пізніше змінив на Леван. У 1931 році вступив до комсомолу. Закінчив Батумський державний вчительський інститут імені Руставелі.

У 1937—1942 роках — директор неповної середньої школи, інспектор, завідувач районного відділу народної освіти в Аджарській АРСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

З 1942 року — секретар Хулойського районного комітету КП(б) Грузії, потім голова виконавчого комітету Хулойської районної ради депутатів трудящих Аджарської АРСР.

У 1948 році забезпечив своєю роботою перевиконання в цілому по Хулойському району планового збору врожаю тютюну на 22,6%. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 травня 1949 року за отримання високих урожаїв кукурудзи та тютюну у 1948 році Давітадзе Хаджі Мухамедовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот.

Після цього працював завідувачем відділу Аджарського обласного комітету КП(б) Грузії та був слухачем Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б)/КПРС.

У 1953 — березні 1961 року — секретар Аджарського обласного комітету КП Грузії.

У березня 1961 — червні 1975 року — голова Ради міністрів Аджарської АРСР.

З 1975 року — персональний пенсіонер, проживав у Батумі. Дата смерті невідома.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.