ROCAR E217 — зчленований 17-метровий тролейбус, що випускався Бухарестським заводом концерну ROCAR-DAC (Rocar DAC[en]), Румунія з 1988 до кінця 1990-х років. Проект та серійне виробництво цих тролейбусів почалося у 1988, багато державних підприємств стали приватними (причиною став розпад Радянського Союзу). ROCAR S.A. був куплений компанією DAC, об'єднавшись у концерн ROCAR DAC (пізніше компанія почала випускати автобуси та тролейбуси з тією ж назвою ROCAR-DAC-…). Тому DAC-E217 було перейменовано у ROCAR-E217, а ROCAR у DAC. Це були дуже подібні зчленовані тролейбуси і серійно випускалися до кінця 1990-х, допоки їх не замінили сучасніші моделі з новішим обладнанням. Такі тролейбуси поставлялися і в Україну у 1980-1990-х роках: вони працювали в Києві до 2007 року, а в Харкові - до 2014.
ROCAR DAC E217
Виробництво
Проєкт, р
1988
Випускався, рр
до кінця 1990-х
Екземпляри
точно невідомо, не менше 300
Розміри
Довжина
16888 мм
Ширина
2510 мм
Висота
3580 мм
База
5650 (тягач) 5868 (задня секція) мм
Кліренс
165—205 мм
Маса без пасажирів
14,8 т
Повна маса
25,7 т
Макс.швидкість при повному завантаженні
60 км/год
Макс.швидкість при пустому салоні
60 км/год
Місткість
Місць для сидіння
39
Нормальна місткість (5 чоловік/м²)
156
Повна місткість (8 чоловік/м²)
156
Двигун
Назва двигуна
TN81
Потужність
150—175 кВт
Робоча напруга
550 Вольт
DAC E217 на території Музею громадського транспорту (колишній автобусний парк №3). Київ, грудень 2016Фрагмент салону та кабіна водіяПанель приладів DAC E217
Деякі деталі цього тролейбуса були напряму узяті з колись популярних моделей Ikarus 280' і 283'. Загалом тролейбус у довжину має 16,89 метра (зчленовані Ікаруси мали до 17 метрів), у ширину «звичні» 2.50—2.51 метра і у висоту 3.58 метра. Тролейбус двосекційний: тягач Е217 і причеп, гармошка гофрована. Лобове скло розділено надвоє (що було характерно для моделей 1980-х), склоочисники важільні. Модель високопідлогова, висота салону над проїжджою частиною коливається між 55 та 75 сантиметрами залежно від частини тролейбуса. На передку міститься незварний чіткоокреслений бампер з буксирувальним пристроєм. Вище розташовується радіатор, освітлення складається з двох одинарних фар з кожного боку та 6—8 габаритних вогнів на стінах. Електроустаткування традиційно знаходиться на причепах. Задок тролейбуса мало різниться від Ikarus 280; за винятком натягнутих штанг, що здатні сильно відхилятися від контактних мереж до 4.5 метра. У салоні може розміститися до 156 чоловік, 39 місць — сидячих. Тролейбус високопідлоговий та чотиридверний, двері відкриваються електроприводом з шумом, двійчасті (формула 2—2—2—2). Сидіння тролейбуса оббиті «диванною» оббивкою і зазвичай парні; проте більшість ROCAR'ів, що їздять на дорогах України мають інші сидіння: одинарні з пластику та меншої комфортабельності, зазвичай такі сидіння ставилися на трамваї випуску 1970-х—1980-х років. Тролейбус рясно обладнаний великою кількістю поручнів, що «дісталося» від зчленованих Ікарусів, розрахованих на 132 місця. У тягачі може розташуватися до 90—100 чоловік, у причепі відповідно близько 60 осіб. Зчленувальний вузол уможливлює руху пасажирів поміж двома секціями. Хоч висота самого тролейбуса становить майже 3.6 метра, висота стелі тягнеться до 2 метрів, що може викликати незручності у людей високого зросту. Обдув у салоні здійснюється або ж люками або розсувними кватирками, що розташовані через кожне друге вікно. Кабіна водія позичила чимало деталей від ЗіУ та Ікарус, наприклад спідометр з горизонтальною стрілкою та позначкою «120 км/год», загальне розташування приладів та кермової системи майже не удосконалилося. Також перевагою моделі є відокремлена від салону кабіна. Ця модель має педаль зчеплення, проте не підключена до системи і використовується, як додаткове гальмо, хоча справжнє гальмо розташоване поряд з педалюю газу. Тролейбус має двигун TN81 та потужність у 150—175 кіловат. Підвіска тролейбуса незалежна, ведучий міст обслуговує угорська фірма RABA. Хід тролейбуса у середньому 20 км/год; тролейбус непридатний їздити на великих швидкостях, особливо через величезне завантаження, що часто перевищує 100 чоловік. Найголовніший збірний майданчик, де збирається найбільше пасажирів — задні двері тягача або передні причепа, також гармошка.
Переваги моделі:
велика пасажиромісткість тролейбуса, призначеного перевозити особливо великі маси пасажирів
можливість переходити з однієї секції у іншу
можливість стояти на зчленувальному вузлі (прямо у коридорі гармошки) без ризику оскільки вигин вузла відбувається плавно
плавне гальмування та розгін
три системи гальмування дають невеликий гальмівний шлях
можливість значно відхилятися від контактних мереж
проста конструкція дає підвищений термін праці машин, не менше 15—20 років служби без ремонту ходових частин та кузова
