Відкрити головне меню

Гірнича промисловість Замбії

Загальна інформаціяРедагувати

Гірнича промисловість включає мідно- та кобальтодобувні і переробні підприємства. Основу економіки Замбії складає видобуток мідної руди і виплавка міді, яка йде на експорт (приносить бл. 90% валютних надходжень і в середньому 75% державних прибутків). Тому країна повністю залежить від рівня світових цін на мідь. Кобальт отримують попутно при збагаченні мідної руди. Мідні рудники розташовані на півночі центральної частини країни, поблизу кордону з Демократичною Республікою Конго, у т.зв. Мідному поясі. У гірничорудному секторі країни працюють компанії: Konkola Copper Mines plc (KCM), Mopani Copper Mines plc (MCM)Chambishi Metals plc, Roan Antelope Mining Corp., First Quantum Minerals (FQM), Chibuluma Mines plc, NFC Africa Mining plc та інші. У грудні 1998 була приватизована гірничорудна компанія «Замбіа консолідейтід коппер майнз», при цьому контрольний пакет акцій перейшов у власність англо-американської компанії, діючої на території ПАР.

Окремі види корисних копалинРедагувати

 
The major Nkana open copper mine, Kitwe.

Міднодобувна промисловість. Видобуток мідних руд на тер. 3. ведеться з 1907. Осн. підприємства по видобутку розташовані в пров. Коппербелт. Видобуток мідних руд ведеться відкритим і підземним способом. Сирі руди збагачують. Схема збагачення включає промивку, дроблення, подрібнення, флотацію. Вилучення міді з руд становить 89-98% для сульфідних і 66-85% для змішаних і окиснених руд. Вміст міді в хвостах збагачення 0,18-0,2% (на ф-ці «Нчанга» 0,7%). Перспективи розвитку видобутку міді пов'язані з освоєнням родовищ бідних руд, що містить до 1% Cu, напр. Лумвана (Солвезі), а також відроблянням старих відвалів хвостів збагачення.

У 1994 в Замбії було видобуто 384,4 тис. т міді (проти 622 тис. т в 1990), при цьому вона зайняла 4-е місце у світі за обсягом видобутку. Загальне виробництво міді в Замбії у 2003 р. бл. 0,5 млн т.

Провідна компанія Konkola Copper Mines plc (KCM) видобула у 2001 р 196 805 т міді, динаміка до 2000 р позитивна — на 18%. Компанія ставить на меті зростання видобутку до 240 000 т. Компанія Mopani Copper Mines plc (MCM) протягом 2001 виробила 83 161 т міді і бл. 1 800 т кобальту.

У 2002 р розпочато експлуатацію мідноколчеданного родов. Кансенші, розташованого на захід від Замбійського мідного пояса. Руди родов. містять золото. Внаслідок першої фази освоєння буде видобуто 73 млн т руди з вмістом в ній Au 0.27 г/т або 19.7 т золота. Вміст міді в руді — 1,74%. Руди будуть відпрацьовані протягом 11 років (з щорічним виробництвом Au 1.3 т). У другу фазу освоєння в експлуатацію буде залучено 197 млн т руди з вмістом в ній Au 0.12 г/т (або 23.6 т золота). Вміст міді в цих рудах — 1,16%. Усього підтверджені запаси складають бл. 43 т попутного золота. Крім Кансенші попутне золото встановлене в рудах деяких інших мідноколчеданих родовищ, зокрема, Маландве (Malundwe) і Чиміванго (Chimiwungo). Інф. African Mining. 2002. V.7, № 4.

За даними International Copper Study Group (ICSG) в Замбії в найближчі роки стане до ладу мідний рудник Муфумбве.

Кобальтова пром-сть. Замбія у 1990-х роках займала 2-е місце у світі з видобутку кобальту — 3,5 тис. т в 1994 (7,1 тис. т в 1990), кобальтового концентрату і електролітичного кобальту. Після металургійного переділу кобальтова продукція експортується в 30 країн. Видобуток кобальту ведеться відкритим і підземним способами з початку 1930-х рр. з мідно-кобальтових руд. Найбільші підприємства — «Міндола» і «Балуба», осн. збагачувальні ф-ки — «Рокана» і «Чамбеші». Вилучення кобальту в концентрат становить 36%. У перспективі передбачається можливість вилучення кобальту з відвальних шлаків мідь-рафінувальних підприємств. За оцінками, з 500 тис. т шлаків можна вилучити 5 тис. т кобальту, використовуючи традиційну технологію відновлювальних процесів.

Станом на 2001 р. освоєння мідно-кобальтових об'єктів групи Калімба планують канадська компанія Caledonia Mining Corp. спільно з австралійською компанією BHP World Minerals Inc.

Крім міді і кобальту, в менших масштабах ведеться розробка цинку, свинцю, марганцю, вугілля, селену, срібла і смарагдів.

Вугільна пром-сть. Вугілля на тер. 3. почали добувати після 1964 (до цього вугілля імпортувалося). Розробляється родов. Маамба поблизу оз. Кариба, за 360 км від м. Лусака. Видобуток ведеться підземним і відкритим способом. Розробляються 2 пласти вугілля сер. потужністю 2 і 3 м. Кут падіння 10-12о. Зольність вугілля 16%, вологість 1,0%, вміст летких 19,3-20,4%, сірки 1,08%, теплота згоряння 27,3 МДж/кг.

Свинцево-цинкова пром-сть. Видобуток свинцю і цинку ведеться підприємством «Брокен-Гілл» (родов. Кабве), в складі якого є шахта, збагачувальна фабрика, гідрометалургійний цинковий завод, аґломераційний і плавильний цехи. Виробництв, потужність рудника 20-25 тис. т руди на місяць. Рудні тіла розкриті дек. вертикальними стовбурами. Відробляння рудних тіл ведеться системою підповерхових штреків. Висота підповерху 7-10 м. Відбійка руди буропідривним способом. На ф-ці отримують свинцевий високоякісний (70-80% Pb і 5% Zn) і низькоякісний (20-25% Pb і 16-18% Zn) концентрати, а також цинковий концентрат (55-60% Zn і 2-8% Pb). Продукція галузі повністю експортується. Крім свинцю і цинку з поліметалічного концентрату щорічно вилучають бл. 20 т срібла, понад 20 т селену, до 1,5 т кадмію.

Видобуток інш. корисних копалин. Видобуток золота ведеться з невеликих корінних і розсипних родовищ. Кумулятивний видобуток за весь період експлуатації родовищ не перевищує 5-6 т. Високий вміст золота в руді (до 5 г/т) стимулює розвиток видобутку на дрібних родовищах провінцій Східна і Центральна. Попутно золото вилучають з поліметалічних руд.

Видобуток дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів до 1980 мав характер старательського промислу і державою практично не контролювався, що приводило до контрабанди. У 1980 створена державна компанія «Reserved Minerals (Zambia)» по видобутку і огранюванню смарагдів. У країні розробляються також родовища аметистів. В окремі роки добувається до 5 тис. т зал. руд з родовищ, розташованих в околицях м. Лусака. Видобуток марганцевих руд здійснювався раніше на родовищах Форт-Росбері та Кемпамба. У 1965-70 обсяг видобутку становив 25-30 тис. т. У зв'язку з виснаженням запасів видобуток марганцевих руд припинений. До кінця 1970-х рр. добувався ванадій з комплексних руд родов. Кабве. Видобуток урану вівся попутно (1956–1959) з мідно-кобальтових руд родов. Нкана, Міндола. У кінці 1970-х рр. італійськими і німецькими фірмами в районі Каванга, за 140 км від м. Солвезі, відкриті родов. урану (Міту) з вмістом 0,14% корисних компонентів в руді, які придатні для пром. розробки. У країні також добувають нерудні буд. матеріали, гіпс, пірит, флюрит і інш. Планується розробка фосфатних руд на родовищі Калуве.

Замбія віднесена до категорії «сенситивних» щодо експорту алмазів, тобто країн до яких потрібна підвищена увага. Країнам-імпортерам рекомендовано ретельно перевіряти експортні документи на алмази з цих країн і у разі виникнення сумнівів в походженні алмазів затримувати їх для перевірки.

Наукові установи. Підготовка кадрів. ДрукРедагувати

Вивченням перспектив розвитку мінерально-сировинної бази і гірничодоб. промисловості в 3. займаються Управління геол. досліджень Міністерства гірн. промисловості (The Geological Survey Department of the Republic of Zambia, Minitry of Mines) і Управління експлуатації мінеральних ресурсів (Mineral Exploration Department «MINEX») компанії «Zambia Industrial and Mining Corporation» («ZIMBO»). Гол. дослідницьким і навчальним центром є університет (засн. в 1965) в м. Лусака. Осн. проблеми гірничодоб. промисловості висвітлюються в журн. «Enterprise» (з 1969), з 1971 публікуються щорічні звіти найбільших гірничодобувних фірм «Roan Consolidated Mines Ltd. Annual Report» та «Nchunga Consolidated Cooper Mines Annual Report».

Контактна інформаціяРедагувати

Zambia. Geological Survey Department (GSD), Ministry of Mines, P.O. Box 50135, Lusaka; Phone: +260-1-250174/227947/8; Fax: +260-1-251973; AFRICAN MINING CONSULTANTS LIMITED 1564/5 Miseshi Road, P.O. Box 20106, Kitwe, Zambia. Telephone +260-2-211108 Fax +260-2-211104; e-mail: amc@zamnet.zm; www.amc.co.zm

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати