Вікіпедія

Гімнасій у Сардах

Банно-гімнастичний комплекс у Сардах — археологічний пам'ятник у Сардах на території сучасної Туреччини.

В 17 році 12 лідійських міст були геть знищені землетрусом. За повідомленням Тацита, «найбільше постраждали жителі Сард, і вони ж удостоїлися найбільших милостей з боку Цезаря, бо він пообіцяв їм десять мільйонів сестерціїв і на п'ять років звільнив від всіх платежів, які вони вносили в державне казначейство або в казну імператора»[1]. На виділену імператором Тиберієм суму місто було відбудовано заново. Банно-гімнастичний комплекс спочатку був запланований на новій головній вулиці міста, нині відомої як Мармурова. Споруда будівлі і облаштування його каналізаційної системи, тривали понад століття. Весь цей час фінансування будівництва велося як з імператорської, так і з місцевої казни. Споруда безперервно експлуатувалася близько 500 років до розграбування Сард персами в 616 році[2].

Комплекс розташований в північно-західному кварталі міста, в 150-200 метрах від річки Пактол, на північ від шосе AH87[2]. Комплекс будівель займає площу в 2,07 га, його розміри 122,6 на 169,3 метрів[2].

У 1750 році руїни відвідав французький дипломат Клод-Шарль Пейсоннель, який припустив, що це палац Креза. У тому ж році в Сардах зупинилася група професійних мандрівників, включаючи англійського письменника Роберта Вуда і італійського архітектора Джанбаттиста Борра, який склав перший план місцевості. Подорожував по Малій Азії в 1833-1837 роках і французький археолог Шарль Тексьє, який припустив, що руїни є гімнасієм IV століття, хоча наявність там лазні не відповідала його уявленням про споруди подібного роду. Пізніше німецький класичний філолог Іоганн Шмідт провів епіграфічний опис будівлі[3].

З 1958 року в Сардах ведуть спільні розкопки Гарвардський і Корнеллський університети, в тому числі на території гімназії в 1958-1975 роках[4].

Примітки ред.

  1. ↑ Тацит, Аннали, II.47
  2. ↑ а б в Yegül, 1986, с. 1.
  3. ↑ Yegül, 1986, с. 3.
  4. ↑ Yegül, 1986, с. x.

Література ред.

  • Rautman М. Sardis // The Archaeology of Byzantine Anatolia: From the End of Late Antiquity until the Coming of the Turks / Niewohner P. (ed.). — Oxford University Press, 2017. — P. 231—237. — 463 p. — ISBN 9780190610463.
  • Yegül F. K. The Bath-Gymnasium Complex at Sardis. — Harvard University Press, 1986. — Vol. 3. — 232 p. — (Archaeological Exploration of Sardis Reports). — ISBN 9780674063457.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гімнасій_у_Сардах&oldid=27591600