Гімназія святого Йогана

Гімназія Св. Йогана — (нім. Gymnasium Johanneum zu Lübeck) — державна класична гімназія в Любеку.[1] Офіційна дата заснування — 15 квітня 1872 року.

Гімназія святого Йогана
Зображення
Дата створення / заснування 1872
Держава Flag of Germany.svg Німеччина
Адміністративна одиниця Любек
Статус спадщини пам'ятка культури[d]
Адреса Lübeck
Офіційний сайт hpoff.johanneum-luebeck.de
CMNS: Гімназія святого Йогана у Вікісховищі

Координати: 53°52′00″ пн. ш. 10°41′35″ сх. д. / 53.8667000000277766958° пн. ш. 10.69310000002777805° сх. д. / 53.8667000000277766958; 10.69310000002777805

Вид головного корпусу гімназії з рогу вулиць Св.Йогана та Др.Юліуса Лебера

ІсторіяРедагувати

Спочатку гімназія розташувалась в будівлі поряд з Кафедральним собором — Домом (нім. Dom, Dom-Kathedrale, Dom-Kirche) -на розі вулиць Домкірхгоф і Мустербан. Сьогодні тут розташована «Домська» ґімназія — (Oberschule zum Dom). 23 квітня 1906 школа переїхала на площу колишнього (чоловічого) монастиря Ордену Святого Йоганна (нім. Sankt-Johannis-Kloster) — в просторіччі Ордену Йоганітів, по однойменній вулиці.[2] Завдяки чому гімназія з тих пір носить назву «Йоганеум» і символ Ордену як герб школи — «мальтійський хрест». В XIX-му сторіччі та на початку ХХ-го ст. гімназія мала офіційний статус «Школа вищих бюргерських прошарків» (нім. Höhere Bürgerschule).

  • 1910 — школу реформовано: закриваються класи «реальної школи»
  • 1923 — нова реформа: гімназія поділяється на «Реальну-» та «Старшу-» школи (Realgymnasium; Oberschule).
  • 1937 — Йоганеум стає «чистою» Старшою школою, що означає тільки класи від 5-го по 12-й.
  • 1945 — пртогяом семи місяців гімназію було закрито.
  • В 1972 році гімназія відзначила свій 100-річний ювілей.
  • В 1975 році школа додає до реєстру фахів ще й музичний напрямок.
  • В 1976 році в чоловічий (за традицією Ордену) ґімназії з'являються перші ґімназистки-дівчата і починаються совмісне навчання (Koedukation). Ця новація була з радістю стрічена хлопцями-старшоклассниками. Остаточно совмісно навчання міською Радою було законодавчо закріплено в 1979 р.
  • 1983 — гімназія одержує власний трьохзальний спортивний комплекс.
  • 1998 — сусідня будівля протипожежної охорони стає власністю школи и перебудовується під майстерні та лабораторії.

Формула навчання сьогодніРедагувати

Термін навчання: 5-13 класи. Повний курс фахів класичної гімназії, по групах: природничі і точні науки, гуманітарні і суспільні науки, філософія і релігія, література і мовознавство, мистецтво та спорт. Вивчаються такі іноземні мови: латина, англійська, французька, іспанська, італійська. Основні напрямки спеціалізованих навчальних фахів для старшокласників випускних класів (12-13 кл.) (нім. Leistungskurse) — природничі науки, мистецтво, музика. Але гімназія не є вузько-спеціалізованною музичною школою.[3] До вибору учнів з музичним фахом є сім оркестрів (в тому числі великі — симфонічний та джазовий), п'ять хорів та базовий театральний курс. Кожен рік головний оркестр школи виїжджає на гастролі за кордон. Однією з традиційних адрес поїздок оркестру є Будапешт — давні професійні та дружні стосунки пов'язують старшого викладача музики та диригента симфонічного оркестру гімназії Хайнца Арльта (Heinz Arlt) з ректором консерваторії імені Ференца Ліста в Будапешті.

Гімназія має «споріднені» школи в Італії та Франції, з котрими на постійній основі обмінюється учнями на засадах мовної практики — навчання в оригінальному мовному середовищі.

На сьогодні в гімназії вчаться 872 школярі, працюють 67 викладачів. Майже в кожному щорічному випуску гімназистів є юнаки та дівчата з України — завдяки принциповій політичній позиції керівництва школи і толерантного ставлення колектива педагогів до талановитої молоді з-за кордону.

Ректор гімназії — Йорн Муксфельд (Jörn Muxfeldt)

Визначні випускники гімназіїРедагувати

  • Віллі Брандт (Willy Brandt) — видатний європейський політик та німецький державний діяч: бюрґомайстер Західного Берліна (1957—1966), міністр закордонних справ ФРН (1966—1969), бундесканцлер ФРН (1969—1974), президент Соціалістичного Інтернаціоналу (1976—1992), лауреат Нобелівської премії миру (1971).
  • Бйорн Енґгольм (Björn Engholm) — федеральний міністр освіти і науки (1981—1982), прем'єр-міністр землі Шлезвіґ-Гольштайн (1988—1993), голова партії СДП (1991—1993)
  • Бернд Ровер (Bernd Rohwer) — німецький політик (СДП), міністр економіки землі Шлезвіг-Гольштайн (2000—2005)
  • Петер Фос (Peter Voß) — відомий німецький журналіст та тб-коментатор.
  • Йорґ Вонторра (Jörg Wontorra) — телевізійний ведучій та тб-продуцент.
  • Мар'яле Гьопнер (Mareile Höppner) — журналістка та ведуча телепрограм.

ПриміткиРедагувати

  1. Офіційна «домашня» сторінка гімназії. Архів оригіналу за 29 травень 2007. Процитовано 18 квітень 2007. 
  2. Розташування гімназії на сьогоднішній карті міста. Архів оригіналу за 17 червень 2007. Процитовано 18 квітень 2007. 
  3. Шкільна програма в rtf-форматі (нім.). Архів оригіналу за 22 липень 2007. Процитовано 18 квітень 2007.