Вікіпедія

Гіменоптерологія

розділ ентомології, який вивчає представників ряду Перетинчастокрилі

Гіменоптерологія — розділ ентомології, який вивчає представників ряду Перетинчастокрилі (мурашки, їздці, оси, пильщики, бджоли, джмелі та інші).

Спорядження гіменоптеролога.
Пам'ятник Карлу Фрішу, Нобелівському лауреату, який розшифрував мову танцю бджіл.

Назва науки походить від наукової назви самого ряду — Hymenoptera. Розділами гіменоптерології є мірмекологія, апіологія та інші вужчі дисципліни.

Товариства

ред.

Велика частина перетинчастокрилих веде суспільний спосіб життя, що здавна об'єднувало і їх дослідників у відповідні товариства.

Симпозіуми

ред.

[1][2]

Журнали

ред.

Фахівці з перетинчастокрилих

ред.

[8]До гіменоптерологів відносять також мірмекологи, апіологи та інші вузькі фахівці.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ 301. Тобиас В. И., Белокобыльский С. А., Гохман В. Е. Симпозиум стран СНГ по перепончатокрылым насекомым // Энтомол. обозр. Т. 89, вып. 4. С.930-931.
  2. ↑ Тобиас В. И., Белокобыльский С. А., Гохман В. Е. Симпозиум стран СНГ по перепончатокрылым насекомым // Rus. Entomol. J. Т. 19, вып. 4.
  3. ↑ II Симпозиум стран СНГ по перепончатокрылым насекомым, 13–17 сентября 2010 года. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 3 серпня 2020.
  4. ↑ II Симпозиум стран СНГ по перепончатокрылым насекомым. Санкт-Петербург. 13–17 сентября 2010 г. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.
  5. ↑ III Симпозиум стран СНГ по перепончатокрылым насекомым — Киев, 26-30 мая 2014 г. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 3 серпня 2020.
  6. ↑ Евроазиатский Симпозиум по перепончатокрылым насекомым (III Симпозиум стран СНГ). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  7. ↑ Journal of Hymenoptera Research. Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 3 серпня 2020.
  8. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Тряпицын В. А., А. С. Лелей. (2016). Знаменитый энтомолог Всеволод Владимирович Гуссаковский (1904—1948) на Дальнем Востоке России. С. 5—26. В кн.: Чтения памяти Алексея Ивановича Куренцова. Вып. XXVII. — Владивосток: Дальнаука, 2016. — 200 с. ISBN 978-5-8044-1603-5
  10. ↑ Лелей А. С. на Карте науки РФ. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 3 серпня 2020.
  11. ↑ Dr. Paul August Viktor Blüthgen [Архівовано 8 вересня 2020 у Wayback Machine.]. ZOBODAT Personen
  12. ↑ wiss. Kons.P. Andreas Werner Ebmer [Архівовано 28 серпня 2020 у Wayback Machine.]. ZOBODAT Personen
  13. ↑ Borsato, W. and E. Ratti. 1999. Antonio Giordani Soika (1913—1997): la produzione scientifica. Mem. Soc. Entomol. Ital. 77 : 43 — 103.
  14. ↑ Noyes, J.S. 2005. RES Honorary Fellow scoops a further award. Dr. Zdeněk Bouček, winner of the International Society of Hymenopterists Distinguished Research Medal. Antenna 29(4):286-290.
  15. ↑ Noyes, J.S. 2005. In celebration of the 80th birthday of Zdeněk Bouček: father of modern Chalcidoidea systematics. Acta Societatis Zoologicae Bohemoslovenicae 69(1-2):1-10
  16. ↑ Sedivy, J. 2004. 80th birthday of RN Dr. Zdeněk Bouček, DrSc. Klapelekiana 40:173-177.

Література

ред.
  • Исследования по перепончатокрылым насекомым (Симпозиум стран СНГ по перепончатокрылым насекомым, Москва, 26-29.9.2006, Сборник научных работ). — Товарищество научных изданий КМК. — Москва. — 2007. — 263 с.
  • Определитель насекомых европейской части СССР. Т. III. Перепончатокрылые. — Ленинград, «Наука». — Ч.1 (1978. 584 с.); Ч.2 (1978. 757 с.); Ч.3 (1981. 688 с.); Ч.4 (1986. 509 с.); Ч.5 (1986. 308 с.); Ч.6. (1988. 267 с.).
  • Определитель насекомых Дальнего Востока России. Т. IV. Сетчатокрылообразные, скорпионницы, перепончатокрылые. Ч. 5. — Владивосток: Дальнаука, 2007. — 1052 с ISBN 978-5-8044-0789-7
  • Гохман В. Е. Кариотипы паразитических перепончатокрылых (Hymenoptera) — М.: Товарищество науч. изд. КМК, 2005. — 185 с.
  • Расницын A.П.. Происхождение и эволюция низших перепончатокрылых // Tp. Палеонтол. ин-та AH CCCP. T. 123. M.: Наука, 1969. 196 c.
  • Расницын A.П.. Высшие перепончатокрылые мезозоя // Тр. Палеонтол. ин-та АН СССР. М.: Наука, 1975. Т. 147. 134 с.
  • Расницын A.П.. Происхождение и эволюция перепончатокрылых насекомых // Tp. Палеонтол. ин-та AH CCCP. T. 174. M.: Наука, 1980. 192 c.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гіменоптерологія&oldid=39800055