Гільєрмо Тель Вільєгас Пулідо
Гільєрмо Тель Вільєгас Пулідо (ісп. Guillermo Tell Villegas Pulido; 1854—1949) — венесуельський юрист, журналіст і політик. Виконував обов'язки президента країни 1892 року під час кризи, спричиненої так званою Революцією Легаліста, яку очолив Хоакін Креспо.[1]
| Гільєрмо Тель Вільєгас Пулідо | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 31 серпня — 7 жовтня 1892 року | |||
| Попередник: | Гільєрмо Тель Вільєгас | ||
| Наступник: | Хоакін Креспо | ||
| Народження: |
28 липня 1854 Баринас, Венесуела | ||
| Смерть: |
25 липня 1949 (94 роки) Каракас, Венесуела | ||
| Країна: | Венесуела | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Освіта: | Центральний університет Венесуели | ||
| Партія: | Велика ліберальна партія Венесуели | ||
| Автограф: | 
| ||
.svg)
Біографія ред.
Вільєгас Пулідо народився в Барінасі. Був сином Хосе Антоніо Вільєгаса та Ніевес Пулідо. Невдовзі переїхав до Каракаса, вивчав право в Центральному університеті Венесуели, отримав ступінь 1875 року.
1879 року був призначений на посаду спеціального комісара Венесуели в Панамі, окрім того він був секретарем закордонних справ округу Каракас у 1879—1880 роках та генеральним секретарем президента Антоніо Гусмана Бланко. 1881 був суддею першої інстанції в Каракасі, а також депутатом Національного конгресу від штату Болівар у 1890—1892 роках.
Після усунення від влади його дядька Гільєрмо Теля Вільєгаса зайняв пост президента на період Революції Легаліста. Завдяки його впливу 1892 року було засновано психіатричну лікарню в Каракасі.[2] За часів врядування Креспо Пулідо був змушений залишити країну.
З 1898 року, після його повернення, займав пости голів урядів штатів Фалькон, Гуаріко (1900—1901) й Апуре (1903—1904), а також генерального прокурора Венесуели (1899—1909, 1913—1916 та 1936).
З 1906 до 1907 року займав пост консула Венесуели на острові Тринідад.
Як журналіст Вільєгас Пулідо заснував журнали Alianza Literaria (1876), La Mayoría (1879) та Monitor (1889).[3]
Гільєрмо Тель Вільєгас Пулідо помер 1949 року у віці 94 років.
Бібліографія ред.
- «Jurisprudencia médica venezolana» (1916)
- "Los extranjeros en Venezuela: su no admisión, su expulsión″ (1919)
- "El Matrimonio — Estudio de Medicina Legal en relación con la Ley Venezolana″ (1920)
- "Estudio sobre el libro El Presidente del doctor R. F. Seijas″
- «El certificado prenupcial″ (1938)
- »Índice de Leyes y decretos de los Estados Unidos de Venezuela″ (1939)
- "La inquisición de la Paternidad por el examen de la sangre″ (1940)
Примітки ред.
- ↑ Історія Венесуели [Архівовано 31 березня 2009 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ Medicina en el tiempo / Academia Biomédica Digital [Архівовано 25 лютого 2012 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ IABN. (1982). «Los Liberales amarillos en la caricatura venezolana»
Джерела ред.
- Офіційна біографія
- Біографія Вільєгаса Пулідо [Архівовано 19 березня 2017 у Wayback Machine.] (ісп.)
- «Dictionary of History of Venezuela», Polar Foundation, 1997. (англ.)