Відкрити головне меню

Ера́ст Михайлович Гуцуля́к (3 грудня 1930, Рівне — 2 березня 2013[1]) — канадець українського походження, підприємець у фармацевтичній галузі, громадський діяч і меценат, фундатор будинку для консульства України в Канаді.

Ераст Гуцуляк
Ераст Гуцуляк.jpg
Ераст Гуцуляк
Народився 1930(1930)
Рівне
Помер 2 березня 2013(2013-03-02)
Громадянство Канада Канада
Національність українець
Місце проживання Торонто
Діяльність підприємець меценат
У шлюбі з Лідія Фодчук/ Гуцуляк
Нагороди
  • БатькоРедагувати

    Докладніше: Гуцуляк Михайло

    Ераст Гуцуляк походить зі селянської родини Михайла Гуцуляка (1894–1976) — українського історика та географа, доктора географічних наук, голови осередку Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка у Ванкувері.

    БіографіяРедагувати

    Ераст Гуцуляк, уродженець Рівного, навчався у Рівненській гімназії. 1945 по 1948 зі сім'єю перебував у таборах для переміщених осіб у Карлсфельді (під Мюнхеном) та в Берхтесгадені. Улітку 1948 року емігрував разом з родиною до канадського Ванкувера. Усе його майно тоді вміщалось у невелику дерев'яну валізу. Після того, як у переселенців перевірили документи, ім виділили по 5 доларів і відправили до Ванкувера, де працював на різних роботах: мив бідони в молочниці, патрав курей у ресторані, був кельнером. Оскільки його батько наполягав на продовженні навчання, у Ванкувері здобув середню освіту і поступив на фармацевтичний факультет університету Британської Колумбії. Отримавши вищу освіту і взявши в кредит ліки, на зекономлені 500 доларів відкрив першу невелику аптеку у місті Ошава, опісля —другу.[2] {{цитата|«Ми з другом Степаном Чорпітой вирішили почати бізнес у нашій бурсі (це було в 1943-му, під час нетривалого навчання в гімназії курортного міста Криниці. - Р.Я.). Він «брав у борг» у дядька (про що той не знав) товар — олівці, зошити, блокноти, та інші канцелярські товари, а я внизу свого двоповерхового ліжка відкрив «крамничку». До того ж я скуповував вже читані книги та їх перепродував. Незабаром я так фінансово зміцнів, що сам оплачував своє навчання, за яке батьки інших учнів платили продуктами і грішми »(Із книги спогадів Ераста Гуцуляка «Моя дерев'яна валізка»). Аптечний бізнес приносив прибутки. Ераст Гуцуляк заснував і став президентом компанії «англ. Medical Pharmacies Group», яка має мережу аптек у Онтаріо і нараховує в у цій провінції понад шістсот працівників. Його компанія вважається найбільшою у Канаді за постачанням ліків для будинків, у яких проживають немічні та старі люди. Пан Гуцуляк у 35 років стає мільйонером.

    В році 1954 Ераст і Лідія одружилися і мали четверо дітей ( Рома, Юрко, Марчик і Христина). Лідія була співачкою оперети.

    Своє життя Ераст Гуцуляк описав у книзі-спогадах «Моя дерев'яна валізка», яку презентував під час одного з візитів до Острозької академії у 2011 році. Життєве кредо пана Ераста — «Любити родину!», що передбачає любов до сім'ї, Батьківщини.

    Громадська діяльність в КанадіРедагувати

    У 1989 році підприємець познайомився з Іваном Драчем, Дмитром Павличком, які були діячами Руху і приїжджали до Канади. Після того, як сам відвідав Україну, повернувшись до Канади в 19901994 роках в умовах утворення незалежної України, Ераст Гуцуляк очолює Канадське Товариство Прихильників Руху. Дане Товариство фінансувало діяльність Народного Руху в Україні. Пан Гуцуляк був одним із засновників і першим директором Фонду «Діти Чорнобиля» у Канаді. Тривалий час очолював відділ Конгресу українців Канади, був головою клубу професіоналістів та підприємців м. Ошава та станичним пластової станиці в Торонто. У 1989 році з ініціативи Ераста Гуцуляка було засновано Катедру Української Культури та Етнографії при Альбертському Університеті з метою збереження досягнень української народної творчості. 10 вересня 1992 року Ераст Гуцуляк придбав за 615 тис. доларів будинок в Оттаві в престижному районі та від імені своєї родини подарував цей будинок Уряду України для того, щоб розмістити в ньому Посольство України в Канаді.[3]

    В 1993 році постановою Кабінету Міністрів України Ераста Гуцуляка було призначено радником Прем'єр-міністра України.[4] У 1995 році від Конгресу Українців Канади за вклад у розвиток української спільноти у Канаді пан Гуцуляк отримав Шевченківську медаль. За довгострокову меценатську діяльність у сфері культури, освіти та науки Ераста Гуцуляка в 1996 р. нагороджено Почесною відзнакою Президента України третього ступеня, а в 2001 р. — Почесною відзнакою другого ступеня. У 2001 році Ерасту Гуцуляку присвоєно ступінь Почесного Доктора Прав від Альбертського Університету за меценатську і гуманітарну діяльність. З 2003 року він виконує обов'язки Почесного Консула України в Канаді при Міністерстві Закордонних Справ України.

    У 2007 році Ераст Гуцуляк подарував 550 акрів землі в околиці міста Ошави з тим, що цю землю буде перетворено на парк для майбутніх поколінь. Це була подяка Канаді за те, що його родина мала можливість поселитися у цій державі. В цьому ж році 6 березня Ераст Гуцуляк отримав Орден Канади.[5]

    Меценатство в УкраїніРедагувати

    Ерасту Гуцуляку належать слова:

    « «Україна - моя мати, а Канада - моя дружина»[6] »

     

    Про це свідчить його діяльність. У 2008 році за ініціативою Ераста Гуцуляка Конгресом Українців Канади було виділено 100 тис. доларів на відзначення роковин жертв Голодомору 1932-33 років. Ераст із Ярмілою додали чек в 50 тис. дол.[7]

    Ним було профінансовано «Словник українських співаків», книгу Наталії Негребецької «Дороги долі», у якій письменниця відтворила атмосферу міста Рівне між двома війнами та змалювала портрети найсміливіших земляків, серед яких були і репресовані.[джерело не вказане  223  дні]

    У 2006 році з метою розбудови української мови в Криму Ераст Гуцуляк був одним із спонсорів мовно-комп'ютерного конкурсу проведеного Всеукраїнською громадсько-політичною та літературною газетою «Кримська світлиця» . Крім того, допоміг передплатити це видання в кожну кримську школу.[8]

    Спонсорство Острозької академіїРедагувати

    Співпраця Ераста Гуцуляка з Національним університетом «Острозька академія» розпочалася у 2006 році. Ним було фінансовано суму в 100 тис. дол. на будівництво нового навчального корпусу академії. Будівництво розпочалось у 2007 році. До комплексу входить вежа імені Ераста та Ярміли Гуцуляків. Під час візиту до Академії Ераст Гуцуляк зазначив:

    « «В Острозькій академії виховуються люди, які стануть провідниками української нації, визначатимуть її майбутнє у сфері економіки, культури і політики. Я вважаю, що Острозька академія заслуговує на більше не тільки від мене, а й від інших. Я буду закликати заможних людей України ставати меценатами цього навчального закладу».[9] »

    За вклад у розбудову Острозької академії подружжю Гуцуляків присвоєно звання Почесних академіків Острозького академічного братства та нагороджено найвищими відзнаками академії — срібними медалями «Василь-Костянтин Острозький».[9] В травні 2011 року канадський меценат знову завітав до Острозької академії. Під час другого візиту пан Гуцуляк звернув увагу, як триває будівництво гуманітарного корпусу, спілкувався з студентами. За благодійну діяльність ректор академії Ігор Пасічник вручив меценату золоту медаль князя Костянтина Острозького. Наслідком цієї зустрічі стало чергове виділення благодійних коштів для закладу сумою в 100 тис. дол.[6]

    Меценат Рівненської гімназіїРедагувати

     
    Ераст Гуцуляк в Рівненській гімназії

    Окрім Острозької академії, Ераст Михайлович також був меценатом Рівненської гімназії № 1, де колись навчався.[6]. Коли у 1994 році відродилась Рівненська гімназія, нею було налагоджено тісні стосунки із паном Гуцуляком. З 1995 року він є частим гостем гімназії. Він створив преміальний фонд для щорічного нагородження учнів — переможців олімпіад, конкурсів Рівненської української гімназії. Меценат подарував для гімназії комп'ютерний клас. До шкільної бібліотеки було передано бібліотеку Гуцуляка Михайла Михайловича і названо його іменем.[10] 17 травня 2011 року, перебуваючи на Рівненщині, Ераст Гуцуляк взяв участь у «Святі талантів», яке проводилося в Рівненській українській гімназії. Він вручив преміальні гранти найкращим гімназистам та педагогам та відкрив кабінет географії імені Михайла Гуцуляка у навчальному закладі.[11]

    « В Україні вистачає заможних людей, які повинні йти нашими слідами. Часом думати не лише про себе, а й про власне коріння й онуків наших онуків. Думати над тим, що людина є вартісною, бо залишає по собі певну пам'ять. А з фінансами якось Бог дає. (Е. Гуцуляк)[12] »

    ПриміткиРедагувати

    1. Помер відомий меценат Ераст Гуцуляк
    2. ZN.UA http://zn.ua/SOCIETY/ya_postavil_sebe_tsel__stat_v_40_let_millionerom_stal_im_v_35-54994.html[недоступне посилання з липень 2019]
    3. http://www.ukremb.ca/canada/ua/publication/content/43428.htm[недоступне посилання з травень 2019]
    4. Всеукраинский юридический портал http://jurconsult.net.ua/zakony/zakon_show.php?zakon_id=3242&dbname=laws_uk_1993 Архівовано 9 березень 2016 у Wayback Machine.
    5. Посольство Канади в Україні https://archive.is/20120805084021/www.mfa.gov.ua/canada/ua/publication/content/8431.htm
    6. а б в Канадський мільйонер приїхав до Острозької академії з «гостинцем» і настановами http://www.ogo.ua/articles/view/2011-05-20/28494.html
    7. http://www.ucctoronto.ca/Donors/Huculak-letter.pdf[недоступне посилання з травень 2019]
    8. «Кримська світлиця» http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=3565
    9. а б День http://www.day.kiev.ua/254115/
    10. Провінційка http://provinciyka.rv.ua/3325-podruzhzhja-erast-ta-jarmla-guculjaki-z.html
    11. http://www.rvosvita.org.ua/news/784-na-rivnenshhini-perebuvaye-z-vizitom-erast.html[недоступне посилання з липень 2019]
    12. http://www.idc.org.ua/idc/ukr/per1_6.htm

    ДжерелаРедагувати