Густав фон Ешеріх

австрійський математик

Густав фон Ешеріх (нар. 1 червня 1849, Мантуя — пом. 28 січня 1935, Відень) — австрійський математик.

Густав фон Ешеріх
Народився1 червня 1849(1849-06-01)[1]
Мантуя, Провінція Мантуя, Ломбардія, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія
Помер28 січня 1935(1935-01-28)[2] (85 років)
Відень, Федеративна держава Австрія
Місце проживанняАвстрія
Країна Австрія
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materВіденський університет
Технічний університет Граца
Галузьматематика[3] і гіперболічна геометрія[3]
ЗакладВіденський університет[4]
Ґрацький університет[4]
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича[4]
Науковий керівникJohannes Frischaufd і Carl Friesachd
Аспіранти, докторантиВільгельм Віртінгер[5]
Alfred Tauberd[6]
Роберт Даублебски фон Штернек[7]
Karl Cardad[8]
Джеймс Пірпонтd[9]
Йосип Племель[10]
Ганс Ган[11]
Генріх Франц Фрідріх Тітце[12]
Johann Radond[13]
Roland Weitzenböckd[14]
Леопольд Вієторіс[15]
Robert Daublebsky von Sterneck der Jüngered[16]
Franz Knolld[16]
Karl Mayrd[16]
Friedrich Rulfd[16]
ЧленствоАвстрійська академія наук
Austrian Mathematical Societyd
У шлюбі зKitty Escherichd
Нагороди
орден Залізної Корони

Життєпис

ред.

Ешеріх був сином австрійського імператорського офіцера і народився у фортеці Мантуя. Коли сім'я приїхала до Відня в 1862 році, він відвідував там Академічну гімназію. Тут його талант помітив вчитель Август Гернерт, автор популярних підручників та таблиць логарифмів.

Після закінчення середньої школи вивчав фізику і математику у Віденському університеті. За рекомендацією Гернерта Ешеріх отримав посаду асистента в Технічному університеті Ґраца, де написав працю «Геометрія на поверхнях постійної кривини», а також отримав тут докторський ступінь. Спочатку він був приват-доцентом, а з 1876 по 1879 рр. він був доцентом університету у Граці, перш ніж його призначили професором у Чернівецький університет. Там він написав «Введення в аналітичну геометрію простору».

У 1882 році він став професором Технічного університету в Граці. Його наступником у Граці став Франц Мертенс. З 1884 року до свого виходу на пенсію в 1920 році через хворобу Ешеріх був повним професором Віденського університету. У 1903/04 роках був ректором цього університету. Його наступником у Відні став Ганс Ган.

Разом з Емілем Вейром Ешеріх був засновником «Щомісячних журналів з математики та фізики», разом з Людвігом Больцманом і Емілем Мюллером засновниками Австрійського математичного товариства[de], членом Австрійської академії наук і головою комісії Академії з видання математичної енциклопедії.

Ешеріх був одружений на композиторці Кітті фон Ешеріх. Похований на Центральному кладовищі Відня.

Густав фон Ешеріх також вважався особливим другом початкової школи. Він регулярно жертвував значні суми грошей на початкову школу Chapels an der Mürz, де щороку проводив свої літні канікули з 1880-х років.

Примітки

ред.
  1. https://dml.cz/bitstream/handle/10338.dmlcz/400817/DejinyMat_41-2010-1_9.pdf — С. 49.
  2. https://rep.enu.kz/bitstream/handle/enu/2226/theory-of-radon-transform-in-the-concept-of-computational-numerical-diameter-and-methods-of-the-quas_.pdf — С. 9.
  3. а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. а б в https://geschichte.univie.ac.at/en/persons/gustav-ritter-von-escherich-prof-dr
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  10. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  11. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  12. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  13. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  14. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  15. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  16. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.