Густав Мерч

Густав Мерч (нім. Gustav Mertsch; 17 січня 1901, Проніттен — 7 лютого 1986) — німецький офіцер, штандартенфюрер СС. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Густав Мерч
нім. Gustav Mertsch
Народився	17 січня 1901(1901-01-17) Проніттен
Помер	7 лютого 1986(1986-02-07) (85 років)
Військове звання	Штандартенфюрер
Нагороди	Золотий німецький хрест Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Кавалер ордена Зірки Румунії Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» Кримський щит

Біографія

В 1919-20 роках — член Прикордонної охорони «Східна Пруссія». 7 квітня 1919 року вступив в артилерію рейхсверу. В 1931 році вступив в Сталевий шолом, 1 листопада 1932 року — в НСДАП (квиток №1 360 484), 5 червня 1933 року — в СС (посвідчення №181 331). З квітня 1936 року служив у зенітних частинах. В жовтні 1938 року вийшов у відставку.

З 1 червня 1939 року — командир 7-ї батареї артилерійського полку частин посилення СС. Учасник Польської кампанії. З 18 жовтня 1939 року — командир 4-ї батареї свого полку, з 9 квітня 1940 року — 2-го дивізіону артилерійського полку лейбштандарту. Учасник Французької і Балканської кампаній, а також німецько-радянської війни. З 8 липня 1942 року — командир 4-ї батареї свого полку, з 20 квітня 1943 по 10 липня 1944 року —1-го артилерійського полку. У вересні 1944 року відряджений в штаб 3-го танкового корпусу СС і до 21 жовтня виконував обов'язки командира 17-ї танково-гренадерської дивізії СС «Гьотц фон Берліхінген». З листопада 1944 року — командувач артилерією 13-го армійського корпусу СС.

Звання

• Обервахмістр (1 липня 1930)
• Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1936)
• Лейтенант резерву (1 липня 1938)
• Штурмбаннфюрер СС (1 вересня 1940)
• Оберштурмбаннфюрер СС (20 квітня 1943)
• Штандартенфюрер СС (30 січня 1944)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (26 вересня 1939)
  • 1-го класу (14 квітня 1941)
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
• Орден Зірки Румунії, лицарський хрест з мечами (16 липня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Німецький хрест в золоті (21 квітня або 2 вересня 1942)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
• Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-й клас (Болгарія)
• Кримський щит
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Література

• Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• YERGER, M.C., Waffen-SS Commanders, Schiffer Publishing, Ltd., 1999.
• Fischer T., Internationales Militaria Magazin nr141 November/December 2009
• Royal Decree No. 2020/16 July 1942, Romania