Відкрити головне меню

Гуль Володимир Олексійович[1] (псевдо: «Глухий», «Чугайстер») (24 липня 1924(19240724), м. Любачів, Польща  — 3 березня 1947, м. Львів) — військовий діяч, командир куріня «Холодноярці», хорунжий УПА.

Володимир Гуль
УПА погон 07 - Хорунжий.svg Хорунжий
VolodymyrGul.jpg)
Загальна інформація
Народження 24 липня 1924(1924-07-24)
м.Любачів
Смерть 3 березня 1947(1947-03-03) (22 роки)
м.Львів
Псевдо «Глухий», «Чугайстер»
Військова служба
Роки служби 1943—1947
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
Формування Курінь «Холодноярці»
Командування
Курінь «Холодноярці», курінний УПА
Нагороди та відзнаки

Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 08.02.1946

Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.

БіографіяРедагувати

Володимир Гуль народився 24 липня 1924 року в повітовому містечку Любачіві (тепер це територія Польщі) в родині Олекси і Євдокії Гуль. В школі, Володимир добре навчався та долучився до спортивного товариства «Луг». Після закінчення семирічки Володимир пішов працювати писарем у адвоката.

В 1940 році разом із адвокатом був заарештований НКВД. Після приходу німців вступає до військового вишколу при Вермахті. По закінченні навчання був направлений на охорону об'єктів у Львові та в передмістях. В 1943 році встановляє зв'язок з українським національним підпіллям, для якого дістає зброю, боєприпаси та спорядження. Взимку 1944 року підпільна група на чолі із Володимиром роззброїла підрозділ угорців, що розташувався у селі Солонці. В процесі відходу Володимир отримав поранення під час зіткнення із німецьким підрозділом. Лікування відбувалось в с. Рясне Руське. Після одужання Володимир організовує повстанську сотню, що діяла на теренах Львівщини в Яворівських лісах.

Загинув 3 березня 1947 року на конспіративній квартирі у Львові внаслідок бою з енкаведистами. Під час бою був смертельно поранений енкаведист капітан Пасько, також поранено було і начальника міліції Камбу.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати