Гузун Микола Іванович

Микола Іванович Гузун (нар. 3 січня 1926(19260103), Бендери) — радянський вчений в області генетики і селекції винограду. Доктор сільськогосподарських наук з 1983 року.

Микола Іванович Гузун
Guzun.jpg
Народився 3 січня 1926(1926-01-03) (94 роки)
Бендери
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Кишинівський сільськогосподарський інститут імені М. В. Фрунзе
Сфера інтересів генетика і селекція винограду
Заклад Молдавський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства
Посада завідувач відділом ампелографії, генетики та селекції
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани» Медаль «За відвагу»

БіографіяРедагувати

Народився 3 січня 1926 року в Бендерах. Закінчив середню школу в Тирасполі[1]. Брав участь у Другій світовій війні з 18 серпня 1944 року[2]. Член КПРС з 1954 року. У 1955 році закінчив Кишинівський сільськогосподарський інститут імені М. В. Фрунзе. Після закінчення інституту працював в якості асистента на кафедрі виноградарства. У 1960 році призначений на посаду директора Молдавського науково-дослідного інституту плодівництва, виноградарства і виноробства, а з 1972 року керував відділом ампелографії, генетики та селекції[1].

Був членом Міжнародної академії виноградарства і виноробства, членом Товариства генетиків і селекціонерів Республіки Молдова, членом редакційної колегії журналу «Плодівництво, виноградарство і виноробство Молдови», Енциклопедії виноградарства. Керував науковою програмою «Виноград і вино»[1].

Наукова діяльністьРедагувати

Розробив систему відбору прищепних лоз на маточниках, запропонував схему селекційно-генетичної програми по виведенню комплексно-стійких сортів, на основі якої вивів 24 нових сорти винограду, з них 23 (Вієрул 59, Віоріка, Полум'яний, Негру де Яловень, Мускат бессарабський та інші) передані на держсортовипробування. Автор близько 90 наукових робіт і 2-х винаходів. Серед праць:

  • Реконструкция виноградников Молдавии. — К., 1962 (у співавторстві);
  • Использование химических мутагенов в селекции винограда. — Москва, 1968 (у співавторстві);
  • Виноградарство Молдавии. — К., 1968 (у співавторстві);
  • Селекция винограда на устойчивость к морозу, болезням и филлоксере с высоким качеством ягод. — В кн.: Селекция винограда. Ереван, 1974;
  • Отбор селекционных форм по качеству вина. — В кн.: Сортоизучеие и селекция винограда. К., 1976 (у співавторстві);
  • Информационный массив по ампелографии и селекции (Математические алгоритмы). — В кн.: Сортоизучеие и селекция винограда. К., 1976 (у співавторстві);
  • Методы выведения сортов винограда с групповой устойчивостью. — В кн.: Сортоизучеие и селекция винограда. К., 1976;
  • Селекция винограда на комплексную устойчивость. — В кн. Генетика и селекция винограда на иммунитет. Киев, 1978;
  • Программа селекпионно-генетических исследований в виноградарстве.— В кн.: Селекция устойчивых сортов винограда. К., 1982;
  • Экспериментальный мутагенез на стадии мейоза у винограда. — В кн.: Совершенствование сортимента винограда. К., 1983 (у співавторстві).

НагородиРедагувати

Нагороджений 11 бойовими нагородами[1]. Зокрема орденом Вітчизняної війни 1 ступеня (6 квітня 1985), медаллю «За відвагу» (6 листопада 1947)[2], а також двома орденами «Знак Пошани» та інше.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати