Гудіашвілі Ладо Давидович

Гудіашвілі Ладо (Володимир) Давидович (1896, Тифліс — 1980, Тбілісі) — народний художник СРСР. Герой Соціалістичної праці, лауреат республіканської премії імені Шота Руставелі. Професор Тбіліської Академії мистецтв (1926—1932)[7].

Гудіашвілі Ладо Давидович
груз. ვლადიმერ დავითის ძე გუდიაშვილი

Lado Gudiashvili 2020 stamp of Georgia.jpg

Народження 18 (30) березня 1896[1][2][3]
Тифліс, Російська імперія[4]
Смерть 20 липня 1980(1980-07-20)[1][2][5] (84 роки)
  Тбілісі, СРСР
Поховання Мтацмінда
Національність грузини
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність художник
Працівник Тбіліська академія мистецтв
Член Blue Hornsd[6]
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Народний художник СРСР

Державна премія імені Шота Руставеліd

Почесний громадянин Тбілісі[d]

Сайт art.edu.ge

CMNS: Гудіашвілі Ладо Давидович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

1910—1914 навчання у Тифліська школа живопису і архітектури у Я. І. Ніколадзе та О. І. Шмерлінга.

1914 — отримав звання художника-педагога за серію рисунків (туш) до збірника приповідок «Мудрість вимпелу» Сулхана Саба-Орбеліані..

1916 — член Товариства грузинських художникі

Мистецький спадокРедагувати

Картини: «Злочинна сім'я». 1929; «Знедолені», 1930). «Феромарганцевий завод у Зестафоні» (1934), «Перша бригада казбекського андезиту» (1937); на історичні теми та за мотивами народних казок і легенд: «Пригоди бериків» (1928), «Танок-вихор» (1937), «Прогулянка Серафіти» (1940)[8].

Портрети: «Н. Піросманішвілі» (1928), «Т. Ціцішвілі» (1940), «Дочка художника» (1953), «Елісо» (1963). У 1960-ті роки Гудіашвілі написав тематичні картини «Весна», «Колгоспні дівчата», «Збирання чаю».

«Весна», «Колгоспні дівчата», «Збирання чаю» (1960).

Художнє оформлення книг видавництва Грузії: «Чарівні казки» (1960), «Мудрість Балавара» (1962)

Оформляв вистави в Театрах ім. Шота Руставелі, ім. К. Марджанішвілі, опери та балету ім. 3. Паліашвілі. Оформив також декілька кінофільмів.

Виставки: в НДР (1969), у Тбілісі (1926, 1957, 1964, 1965, 1970), у Москві (1958), в Батумі (1973), а також у Парижі (1922, 1923, 1924, 1925, 1935).

Помер у Тбілісі, похований у пантеоні на горі Мтацмінда.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118746642 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Vladimir (Lado) Davydovich Gudiashvili
  3. Delarge J. Le DelargeParis: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
  4. Гудиашвили Ладо Давидович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Grove Art Online, Grove Dictionary of Art Online / J. TurnerOUP, 1998.
  6. http://www.nplg.gov.ge/bios/en/00001566/
  7. Екатерина. Биография - Гудиашвили Ладо (Владимир) Давидович - Музей Арт-Рисунок. www.art-drawing.ru (ru-ru). Процитовано 2017-05-31. 
  8. Грузинский художник Ладо Гудиашвили. Страницы жизни и творчества | Статьи | Главная | Научный журнал. www.relga.ru. Процитовано 2017-05-31.