Відкрити головне меню

Бори́с Олекса́ндрович Гу́бер (* 21 березня 1891 — † 5 лютого 1919) — полковник, командир Літунського полку УГА.

Борис Олександрович Губер
Губер.jpg
Народження 21 березня 1891(1891-03-21)
Московська губернія
Смерть 5 лютого 1919(1919-02-05) (27 років)
біля м. Красне, Львівської області
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Приналежність ZUNR coa.svg УГА
Рід військ Авіація УГА
Звання 12 УГА Полковник.svg полковник
Командування Літунський полк УГА
Війни / битви Перша світова війна
Польсько-українська війна
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

ЖиттєписРедагувати

Народився 21 березня 1891. Походив із дворян Московської губернії.

 
Борис Губер (третій справа) із колегами та полоненими австрійськими льотчиками після бою 6 серпня 1916
 
Літак «Нюпор 23», на якому літав Борис Губер у 1917

У російській арміїРедагувати

Закінчив Псковський кадетський корпус. 12 лютого 1910 р. вступив на службу рядовим у 20-й стрілецький полк.

З 1911 по 1913 роки навчався у Віленському військовому училищі. 3 вересня 1915 р. закінчив курс Військової школи льотчиків-розвідників і поступив на службу в 19-й корпусний авіаційний загін.

6 вересня 1916 р. біля міста Рожище Борис Губер разом із своїм напарником Георгієм Башинським збили австрійський літак «Альбатрос». Пізніше збив ще 2 літаки супротивника.

У 1917 р. закінчив Севастопольську військову авіаційну школу в селищі Кача.

На службі УкраїніРедагувати

У 1918 р. вступив на українську військову службу. Служив в Одеському авіаційному дивізіоні Армії Української Держави. Згодом був помічником командира 2-го Подільського дивізіону з муштрової та технічної частини.

Наприкінці 1918 р. у складі дивізіону прибув до м. Красне, де розташовувався Летунський відділ Української Галицької армії, й обійняв посаду помічника командира Летунського відділу з технічної частини, керував курсом підготовки старшин та підстаршин авіації. Організатор авіації УГА сотник Петро Франко так згадував про Бориса Губера:

Тоді, коли полковника Канукова всюди повно: в бараках, гангарах, майстернях, коло скорострілів, полковник Губер сидів у своїй кімнаті. Це була мовчазна людина, москаль з походження, який важко переживав драму російської армії.

5 лютого 1919 р. проводив практичне заняття по вивченню німецької авіаційної бомби, яка несподівано вибухнула. Загинув разом із кількома курсантами.

Похований у м. Красне.

ДжерелаРедагувати

  • Я. Тинченко. Герої Українського неба: науково-популярне видання. — К.: Темпора, 2010. — 200 с.: іл. ISBN 978-966-8201-94-3

ПосиланняРедагувати