Микола Петрович Гріпарі (1848, Афіни — 1928, Афіни) — дипломат, підприємець, громадський діяч кінця XIX — початку ХХ ст., меценат. Грецький консул в Одесі (1879). Грецький віце-консул в Севастополі (1880)[1].

Микола Петрович Гріпарі
Гріпарі Микола Петрович.jpg
Народився 1848(1848)
Афіни
Помер 1928(1928)
Афіни
Національність грек
Діяльність Дипломат
Відомий завдяки Грецький консул в Одесі
Alma mater Комерційний Інститут в Манчестері
Нагороди
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Офіцер ордена Корони Італії
Великий хрест Ордену Спасителя

ЖиттєписРедагувати

Народився в 1848 році в Афінах. Закінчив Комерційний Інститут в Манчестері (Віл'ємло, Англія). З 1879 році перебував на посаді грецького консула в Одесі. Пізніше Микола Петрович переїхав до Севастополя, де долучився до севастопольської 1-ї гільдії купців і став займатися комерційною діяльністю. Дипломатична кар'єра в Севастополі почалася з 8 лютого 1880 року, коли урядовий сенат призначив його грецьким віце-консулом в Севастополі. Поряд з цим, він з червня 1880 року перебував на посаді італійського консульського агента, з листопада 1889 року — данського віце-консула, з 15 листопада 1893 року — шведсько-норвезького віце-консула і з 7 червня 1899 року — бельгійського віце-консула. Був попечителем і скарбником Грецького училища з перших днів його заснування в Севастополі.

Завдяки своїй високій освіченості та знанню європейських мов, Микола Петрович, крім усього іншого, блискуче впорався з обов'язками італійського та французького консульського агента, норвезького, данського та бельгійського віце-консула в Севастополі. 24 квітня 1890 року Микола Гріпарі прийняв російське підданство.

Грецьке благодійне товариство обрало Гріпарі довічним почесним головою і вирішило встановити його портрет на вічні часи в актовому залі школи цього товариства з написом: «Микола Петрович Гріпарі, грецький консул, довічний почесний голова Севастопольської грецького благодійного товариства, засновник і великий піклувальник суспільства». У 1895 році Гріпарі був обраний присяжним засідателем.

У місті він був добре відомий як голосний Севастопольської міської думи, скарбник і попечитель грецького училища, церковний староста грецької Трьохсвятительської церкви, організатор і почесний голова грецького благодійного товариства. В Адрес-календарі Севастопольського градоначальства на 1913 рік він зазначений Грецьким консулом в Севастополі.

Нагороди та відзнакиРедагувати

Сім'яРедагувати

  • Брат — Демосфен Петрович Гріпарі, грецький віце-консул в Феодосії
  • Брат — Перикл Петрович Гріпарі, грецький консул в Севастополі, грецький консул в Києві
  • Син — Марк Миколайович,
  • Син — Микола Миколайович,
  • Син — Алківід Миколайович,
  • Син — Георгій Миколайович, останній дипломатичний службовець Греції в Севастополі в 1920 році, грецький підданий, учасник першої та другої Балканських воєн.
  • Син — Петро Петрович,
  • Донька — Лідія Миколаївна
  • Донька — Марія Миколаївна.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Українська консульська служба 1917—1923 рр. як державний інститут: становлення, функціонування, персоналії [Текст] / Ірина Борисівна Матяш. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2016. — 482 c.