Грідчин Максим Валерійович

Грідчин Максим Валерійович (нар. 31 серпня 1988, селище Краснопілля Краснопільського району (нині Сумського району) Сумської області Української РСР СРСР — пом. 7 березня 2022, м. Маріуполь Донецької області) — підполковник, начальник відділення бойової та спеціальної підготовки військової частини 3057 12-тої бригади оперативного призначення Національної гвардії України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.

Максим Грідчин
Грідчин Максим Валерійович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 31 серпня 1988(1988-08-31)
селище Краснопілля Краснопільського району (нині Сумського району) Сумської області Української РСР СРСР
Смерть 7 березня 2022(2022-03-07) (33 роки)
м. Маріуполь Донецької області
(під час виконання бойового завдання отримав смертельне поранення)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування 12 БрОП
Війни / битви Російсько-українська війна
Бої за Маріуполь
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис ред.

Максим Грідчин народився 1988 року у селищі Краснопілля Краснопільського району (нині Сумського району) на Сумщині. В 2010 році закінчив Академію внутрішніх військ МВС України (з 2014 року — Національна академія Національної гвардії України), Харків. До 2014 року ніс службу в місті Макіївка Донецької області. З 2014 року брав участь в бойових діях (звільнення та оборона Маріуполя). В Маріуполі військову службу ніс на посаді начальника відділення бойової та спеціальної підготовки військової частини 3057 12-тої бригади оперативного призначення Національної гвардії України у Маріуполі Донецької області[1][2].

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну захищав місто Маріуполь. 6 березня 2022 року під час ведення запеклих боїв на одному з найтяжчих напрямків оборони Маріуполя зазнав смертельного поранення. Помер наступного дня[3][4].

Має сина, Гліба та сестру, Ольгу

Родина ред.

З 2020 року був цивільним чоловіком медички Альони Кушнір (Новіцької). Разом вони жили у Маріуполі, служили у військових частинах. Медична інструкторка Національної гвардії («Азов») Альона загинула 15 квітня 2022 року — через 40 днів після смерті Максима Грідчина[3].

Нагороди ред.

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки ред.

  1. На «Азовсталі» загинула військова, яка просила деблокувати Маріуполь: сиротою залишився син. Волинь (укр.). 23 квітня 2022. Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  2. 14 квітня, минає 40 днів, як загинув захисник України, гвардієць, наш земляк Максим Грідчин. Краснопілля край Слобожанський (укр.). 13 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  3. а б Петік, Марина (23 квітня 2022). На "Азовсталі" загинула військова, яка просила деблокувати Маріуполь: сиротою залишився син. obozrevatel (укр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  4. Минобороны России опубликовало списки погибших украинских военных в ходе спецоперации. Горловка News (укр.). 18 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 

Джерела ред.