Гринюка Богдан Михайлович

український історик, археолог, краєзнавець, кандидат історичних наук

Богдан Михайлович Гринюка (нар. 2 травня 1990, с. Крогулець, Тернопільська область[1]) — український науковець, історик, археолог, краєзнавець, кандидат історичних наук (2016)[2].

Богдан Гринюка
Богдан Михайлович Гринюка
Народився 2 травня 1990(1990-05-02) (33 роки)
Крогулець, Гусятинський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик, археолог, краєзнавець
Alma mater Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Життєпис ред.

Богдан Гринюка народився 2 травня 1990 року в селі Крогульці Гусятинського району Тернопільської области України.

Закінчив історичний факультет (2012; диплом магістра з відзнакою; спеціальність — історія) та аспірантуру катедри стародавньої та середньовічної історії (2015) Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Працював учителем Тернопільської спеціалізованої школи № 3 (2012—2013), нині — учитель Тернопільської загальноосвітньої школи № 22 (з 2013) та старший науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» (від 2015).

У 2019—2022 роках розробив і читав два курси лекцій «Організація пошуково-дослідницької роботи з дітьми старшого шкільного віку» та «Організація написання науково-дослідницьких робіт» у системі неперервної післядипломної освіти при Тернопільському комунальному методичному центрі науково-освітніх інновацій та моніторингу[джерело?].

Від вересня 2023 року є керівником секції «Археологія» Тернопільського обласного комунального територіального відділення Малої академії наук України[джерело?].

Наукова діяльність ред.

У 2016 році захистив кандидатську дисертацію «Науково-педагогічна та мистецтвознавча діяльність Івана Старчука (1894—1950 рр.)»[3].

Брав активну участь в археологічних експедиціях:

  • Пліснеська археологічна експедиція Інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка (2008—2016);
  • Західноподільська археологічна експедиція Інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка (дослідження городища Лошнів — 2008; дослідження городища Лисичники — 2009, 2011) Тернопільська область;
  • з дослідження слов’янського городища поблизу с. Кровинка (2014, Тернопільський р-н Тернопільська область);
  • археологічні обстеження пам’яток навколо городища  ранньозалізного віку с. Тудорів Чортківський р-н Тернопільська обл. (2015 р.)
  • археологічна експедиція у північній частині Пліснеського археологічного комплексу (з 2015 р.).

Сфера наукових інтересів: історія України (ХХ ст.), археологія, краєзнавство, історія Підгорецького монастиря. Автор та співавтор понад 110 наукових праць.

Праці
  • Викладацька діяльність Івана Старчука (1921–1950 рр.; 2013)[4];
  • Співпраця Івана Старчука з журналом «Kwartalnik klasyczny» (1929–1934 рр.; 2014)[5];
  • Іван Старчук — митець, мистецтвознавець, рецензент і критик (2014)[6];
  • Наукова діяльність Івана Старчука у Львівському університеті (1939–1950 рр.; 2014)[7];
  • Співпраця Івана Старчука з журналом «Filomata» (2014)[8];
  • Музейна діяльність Івана Старчука (1930–1950 рр.; 2014)[9];
  • Співпраця Івана Старчука з журналом «Przeglad klasyczny» (1935–1939 рр.; 2014)[10];
  • Іван Старчук — учень Вільної академії мистецтв та мистецької школи Олекси Новаківського (до 120-ліття з дня народження; 2014)[11];
  • Педагогічна діяльність Івана Старчука у міжвоєнний період (1921–1939 рр.; 2015)[12];
  • Сакральне мистецтво у творчості Івана Старчука (2015)[13];
  • Іван Старчук — дослідник Галича (2015)[14];
  • Житлові та господарські будівлі на дитинці літописного Пліснеська (за матеріалами І. Старчука; 2015)[15];
  • Співпраця Івана Старчука з журналом «Filomata» (1935–1938 рр.; 2015)[16];
  • Дитинство, юність та навчання Івана Старчука (2015)[17];
  • Науково-педагогічна та мистецтвознавча діяльність І. Старчука: історіографічний огляд (2015)[18];
  • Окремі нотатки з історії храму святої Великомучениці Параскеви та греко-католицької громади села Крогулець (XVIII — кінець XX ст.; 2016)[19];
  • Історія храму св. Володимира Великого у с. Крогулець на Тернопільщині (2016)[20];
  • Науково-педагогічна та мистецтвознавча діяльність І. Старчука (1894–1950 рр.): джерелознавчий аналіз (2016)[21];
  • Вплив громадських та наукових діячів на світогляд І. Старчука (1894–1950 рр.; 2016)[22];
  • Дослідження І. Старчука на Пліснеському городищі в 1948 р. (2016)[23];
  • Релігійне життя в селі Крогулець на Тернопільщині (1946–1989 рр.; 2016)[24];
  • Науково-педагогічна та мистецтвознавча діяльність Івана Старчука (1894–1950 рр.; 2016)[3];
  • Земельна власність Підгорецького монастиря на початку ХХ ст. (1900–1914 рр.; 2017)[25];
  • Діяльність Згромадження сестер мироносиць в Підгорецькому монастирі міжвоєнного періоду (2017)[26];
  • Діяльність ОУН та УПА в селі Крогулець упродовж 1941–1945 рр. (2017)[27];
  • Розвиток бджільництва в Підгорецькому монастирі (2017)[28];
  • Діяльність отця Юліана Івана Дація — ігумена Підгорецького монастиря (1920–1932 рр.; 2017)[29];
  • Коцюбинці та Чагарі: історико-краєзнавчий нарис (2019)[30].

Нагороди ред.

  • нагрудний знак міського голови Тернополя (28 серпня 2023) — за заслуги перед містом Тернополем[джерело?].

Примітки ред.

  1. Книжку про Коцюбинці та Чагарі презентували на Гусятинщині на YouTube // TV-4. — 2019. — 6 травня.
  2. Гринюка Богдан Михайлович [Архівовано 7 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Науковці України
  3. а б Науково-педагогічна та мистецтвознавча діяльність Івана Старчука (1894–1950 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук: спец. 07.00.01 «Історія України». — Тернопіль, 2016. — 20 с.
  4. Викладацька діяльність Івана Старчука (1921–1950 рр.) // Вісник Інституту археології. — Львів, 2013. — Вип. 8. — С. 114—130.
  5. Співпраця Івана Старчука з журналом «Kwartalnik klasyczny» (1929–1934 рр.) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: історія. — Тернопіль, 2014. — Вип. 2. — Ч. 2. — С. 87—91.
  6. Іван Старчук — митець, мистецтвознавець, рецензент і критик // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника: збірник наукових праць. — Львів, 2014. — Вип. 6 (22). — С. 470—484.
  7. Наукова діяльність Івана Старчука у Львівському університеті (1939–1950 рр.) // Вісник Інституту археології. — Львів, 2014. — Вип. 9. — С. 90—100.
  8. Співпраця Івана Старчука з журналом «Filomata» // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. — Харків, 2014. — Вип. 17. — С. 217—224.
  9. Музейна діяльність Івана Старчука (1930–1950 рр.) // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». — Острог, 2014. — Вип. 22. — С. 137—145.
  10. Співпраця Івана Старчука з журналом «Przeglad klasyczny» (1935–1939 рр.) // Буковинський журнал. — Чернівці, 2014. — Вип. 4 (94). — С. 213–223.
  11. Іван Старчук — учень Вільної академії мистецтв та мистецької школи Олекси Новаківського (до 120-ліття з дня народження) // Всеукраїнська наукова конференція «Україна в контексті європейської історії». — Тернопіль, 2014. — С. 152–159.
  12. Педагогічна діяльність Івана Старчука у міжвоєнний період (1921–1939 рр.) // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. — Дрогобич, 2015. — Вип. 11. — С. 22–28.
  13. Сакральне мистецтво у творчості Івана Старчука // Історія релігій в Україні: науковий щорічник. — Львів, 2015. — Книга ІІ. — С. 404–411.
  14. Іван Старчук — дослідник Галича // Археологічні зошити з Пересопниці ІІІ. Збірник статей учасників ІІІ наукового археологічного симпозіуму «Літописні міста давньоруської держави» (2–3 жовтня 2015 р.). — Рівне, 2015.– С. 19–25.
  15. Житлові та господарські будівлі на дитинці літописного Пліснеська (за матеріалами І. Старчука) // Вісник Інституту археології. — Львів, 2015. — Вип. 10. — С. 65–76.
  16. Співпраця Івана Старчука з журналом «Filomata» (1935–1938 рр.) // Етнічна історія народів Європи. — Київ, 2015. — Вип. 47. — С. 63–67.
  17. Дитинство, юність та навчання Івана Старчука // Буковинський журнал. — Чернівці, 2015. — Вип. 4 (98). — С. 190–205.
  18. Науково-педагогічна та мистецтвознавча діяльність І. Старчука: історіографічний огляд // Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. — Тернопіль, 2015. — Вип. 16 — Ч. 1. — С. 181–186.
  19. Окремі нотатки з історії храму святої Великомучениці Параскеви та греко-католицької громади села Крогулець (XVIII — кінець XX ст.) // Українська Греко-Католицька Церква у сучасних процесах розвитку українського суспільства (до 420-ліття укладення Берестейської унії. 70-ліття Львівського «псевдособору» 1946 р.): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 21–22 квітня 2016 р.). — Тернопіль, 2016. — С. 59–65.
  20. Історія храму св. Володимира Великого у с. Крогулець на Тернопільщині // Історія релігій в Україні: науковий збірник пам’яті Ярослава Дашкевича (1926–2010). — Частина 2: Філософія, соціологія, політологія релігії; Частина 3: Сакральні пам’ятки. — Львів, 2016.– С. 367–382.
  21. Науково-педагогічна та мистецтвознавча діяльність І. Старчука (1894–1950 рр.): джерелознавчий аналіз // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрійовича Филипчука. — Львів, 2016. — С. 74–93.
  22. Вплив громадських та наукових діячів на світогляд І. Старчука (1894–1950 рр.) // Вісник Інституту археології. — Львів, 2016. — Вип. 11. — С. 167–179.
  23. Дослідження І. Старчука на Пліснеському городищі в 1948 р. // Проблеми історії та археології України: матеріали Х наукової конференції присвяченої 125-річчю професора К. Е. Гриневича (Харків, 4–5 листопада 2016 р.). — Харків, 2016. — С. 50.
  24. Релігійне життя в селі Крогулець на Тернопільщині (1946–1989 рр.) // Православ’я в Україні: Збірник матеріалів VI Міжнародної наукової конференції присвяченої 1000-літтю духовних зв’язків України з Афоном (1016–2016) та 25-літтю Помісного Собору Української Православної Церкви (1–3 листопада 1991) / Під ред. д. богосл. н., проф.., митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського Епіфанія (Думенка), д. і. н. Г. В. Папакіна, Н. М. Куковальської та ін. — Київ, 2016. — С. 350–358.
  25. Земельна власність Підгорецького монастиря на початку ХХ ст. (1900–1914 рр.) // Проблеми національно-патріотичного виховання: історичний та психолого-педагогічний аспекти: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 23 лютого 2017 року). — Тернопіль, 2017. — С. 78–81.
  26. Діяльність Згромадження сестер мироносиць в Підгорецькому монастирі міжвоєнного періоду // Науковий щорічник «Історія релігій в Україні». — Львів, 2017. — Вип. 27. — С. 200–210.
  27. Діяльність ОУН та УПА в селі Крогулець упродовж 1941–1945 рр. // Український національно-визвольний рух у ХХ ст.: історія, теорія, практика: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 13–14 жовтня 2017 р.). — Тернопіль, 2017. — Вип. 2. — С. 110–117.
  28. Розвиток бджільництва в Підгорецькому монастирі // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної аграрної науки» (15 листопада 2017 р.). — Умань, 2017. — С. 350–351.
  29. Діяльність отця Юліана Івана Дація — ігумена Підгорецького монастиря (1920–1932 рр.) // Матеріали XV Подільської всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції (17–18 листопада 2017 р.). — Кам’янець-Подільський, 2017. — С. 416–419.
  30. Гринюка, Б. Коцюбинці та Чагарі : історико-краєзнавчий нарис / Богдан Гринюка. — Тернопіль, 2019. — 591 с. : іл. — ISBN 978-617-7516-81-0

Джерела ред.

Посилання ред.

  Зовнішні відеофайли
  Коцюбинці, Чагарі. Дитячий майданчик у Жолобках. Погляд зблизька, 12.05.2019 на YouTube // TV-4. — 2019. — 13 травня.
  Книжку про Коцюбинці та Чагарі презентували на Гусятинщині на YouTube // TV-4. — 2019. — 6 травня.