Гримуча ртуть
Гриму́ча ртуть, або фульміна́т рту́ті (англ. mercury fulminate; нім. Quecksilberfulminat n), — сполука ряду фульмінатів складу Hg(ONC)2, ртутна сіль гримучої (фульмінатної) кислоти.
| Гримуча ртуть | |
 | |
 | |
 | |
| Маса | 4,7E−25 кг[1] |
|---|---|
| Хімічна формула | C₂HgN₂O₂[1] |
| Канонічна формула SMILES | C(#[N+][O-])[Hg]C#[N+][O-][1] |
| Густина | 4,39 г/см³ |
| Температура спалаху | 180 °C |
| Температура самозаймання | 140 ± 10 °C |
 Гримуча ртуть у Вікісховищі | |
Безбарвні, білі або сірі кристали. Отруйна, у поводженні небезпечна. Надзвичайно чутлива до іскор, механічних впливів, особливо в сухому вигляді. Гримуча ртуть — найчутливіша з усіх ініціювальних вибухових речовин. Застосовується як ініціювальна вибухова речовина у капсуль-детонаторах і капсуль-запальниках.
При зволожуванні гримучої ртуті її вибухові властивості і чутливість знижуються. За відсутності вологи не взаємодіє хімічно із міддю та її сполуками. Із алюмінієм взаємодіє з виділенням тепла і утворенням невибухових сполук (проходить розкладання алюмінію). Через це гільзи гримучортутних капсулів виготовляють з інших металів (мідь, мельхіор).[2]
| Густина | 4307 кг/м³ |
| Температура спалахування | 170 – 180 ºС |
| Температура вибуху | 4450 ºС |
| Швидкість детонації | 4500 – 4850 м/с |
| Тротиловий еквівалент | 0,43 |
Примітки ред.
- ↑ а б в Knallquecksilber
- ↑ Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 356. — 552 с.
Джерела ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.