Гричер Григорій Зіновійович
Гричер (Чериковер) Григорій Зіновійович (1883—1945) — радянський український кінорежисер, сценарист.
| Гричер Григорій Зіновійович | |
|---|---|
 | |
| Фото Григорія Гричера 1933 року | |
| Дата народження | 1883[1] |
| Місце народження | Полтава, Російська імперія |
| Дата смерті | 1945[1] |
| Місце смерті | СРСР |
| Громадянство |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Alma mater | Київське художнє училище |
| Професія | кінорежисер |
| IMDb | ID 0342674 |
Біографія
ред.Народився 1898 р. в м. Полтаві в родині будівника. Помер 30 листопада 1945 р.
Вчився у Полтавському комерційному та Київському художньому училищах, а з 1922 по 1923 рік — на Московських кінокурсах Б. Чайковського. У 1924—1925 рр. працював асистентом і співрежисером О. Грановського у кінокартині «Єврейське щастя» та ін.
Перебував у лавах Червоної Армії (1942—1944).
Фільмографія
ред.1925 року перейшов на Одеську, а потім — на Київську кіностудію.
У 1944—1945 рр. працював на Ашхабадській кіностудії.
Автор сценаріїв: «Єврейське щастя» (у співавт. з О. Грановським, 1925) і «Чорне серце» (у співавт. з І. Биховським, 1925), поставлених на 1-й фабриці «Держкіно», «Північне сяйво» (у співавт. з Б. Чайковським, 1926, «Ленінградкіно»), «Кришталевий палац» (1928, у співавт. з Л. Муром). та ін.
Режисер-постановник фільмів:
| Назва | Рік | Назва кіностудії | Примітки |
|---|---|---|---|
| Підозрілий багаж | 1926 | ВУФКУ (Одеська кінофабрика) | Фільм не зберігся |
| Мандрівні зорі | 1926 | ВУФКУ (Одеська кінофабрика) | Фільм не зберігся |
| Сорочинський ярмарок[2][3][4][5][6][7] | 1927 | ВУФКУ (Одеська кінофабрика) | Фільм не зберігся |
| Крізь сльози | 1929 | ВУФКУ (Одеська кінофабрика) | |
| Село Веселе | 1929 | ВУФКУ (Одеська кінофабрика) | Фільм не зберігся |
| Напередодні | 1928 | ВУФКУ (Одеська кінофабрика) | Фільм не зберігся |
| Квартали передмістя | 1930 | Українфільм (Київська кінофабрика) | |
| Кришталевий палац | 1934 | Українфільм (Київська кінофабрика) | |
| Літа молодії | 1942 | Київська кіностудія, Ашхабадська кіностудія |
Фільм «Крізь сльози» увійшов до рейтингу «100 найкращих фільмів в історії українського кіно».
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Сорочинський ярмарок [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Всесвіт. №10 за 1927 рік
- ↑ М. Лядов. Ніч у пеклі // (Кіно №4, 1927)
- ↑ Г. Федьківський. Гоголь на екрані // (Кіно №6, 1927)
- ↑ Закордоном про наші фільми. Німецька кіно-газета "Ліхт-Більд-Бюне" відзначає великий успіх фільмів ВУФКУ під час перегляду їх в Берліні, особливо "Сорочинський ярмарок" та "Тарас Трасило". З приводу цього "Берлінер Тагеблат" в своєму кіно-додатку повідомляє про несподіване для Европи відкриття нової фільмової країни - України" // Нове мистецтво. № 29 (70) (27 грудня 1927)
- ↑ "Сорочинський ярмарок" в Австрії: Австрійська газета “Арбайте Цайтунг” від 1-го липня ц.р. містить дуже хвальну рецензію на картину ВУФКУ “Сорочинський ярмарок”, що йде в Австрії під назвою “Ярмарок кохання”. За думкою газети “Ярмарок кохання” (?) є дуже хороший етнографічний фільм, але без тої сухої вчености, що ними звичайно грішать фільми цього ґатунку. Газета підкреслює майстерність режисерської й операторської роботи в цьому фільмові й зазначає, що такий влучний почин української кінематографії на австрійських екранах дає багато обіцянок на майбутнє [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Кіно № 9, 1928. С. 14
- ↑ Filme der Woche. Der erste Film der Wufku „Jahrmarkt der Liebe", den Regisseur Tscherikowski... // Arbeiter Zeitung від 1 липня 1927. S. 13 (нім.)
Література
ред.- Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссерьі советского художественного кино. М., 1963. — С.80—81;
- Сценаристьі советского художественного кино. М., 1972. — С.105.
Посилання
ред.- Фільмографія на Кіно-Театр.ру [Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.](рос.)