Відкрити головне меню

Історія титулуРедагувати

Східна Англія була одним з англосаксонських королівств періоду гептархії, яке займало територію сучасних графств Норфолк, Саффолк, а також частину графств Кембриджшир та Ессекс. У 879 р. королівство було захоплене данськими вікінгами і увійшло у склад Данелагу. Тут було створене одне з невиликих скандинавських королівств, що проіснувало до 910-х р.р., коли ця територія була відвойована англосаксами та включена у склад Англійської держави. Зі вступом на престол Англії на початку XI століття Кнуда Великого країна була розділена на декілька великих провінцій, які управлялись англо-данськими соратниками короля. Однією з таких провінцій стала Східна Англія, на чолі якої став данський вікінг Торкель Довгий. У 1045 р. ерлом Східної Англії став Гарольд Годвінсон, майбутній останній англосаксонський король.
Після нормандського завоювання у 1066 р. Вільгельм Завойовник передав Східну Англію з титулом графа одному зі своїх англо-нормандських прихильників, графу Ральф I. Його син у 1075 р. брав участь у заколоті трох графів, після придушення якого графство Східна Англія було знищене. У подальшому цей титул не відновлювався.

Список графів Східної АнгліїРедагувати

Англо-данські ерли Східної АнгліїРедагувати

Англо-нормандські графи Східної АнгліїРедагувати

Література та посиланняРедагувати