Вікіпедія

Гральний бізнес в Україні

індустрія грального бізнесу в Україні

Гра́льний бі́знес в Україні був незаконним з 2009 року до серпня 2020 року[1][2]. Вона пов'язана з казино, інших гральних місць (домів), букмекерських контор, тоталізаторів, гральних автоматів з грошовим або майновим виграшами, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій формі — поза банківськими установами або у майновій формі на місці. Казино, інші гральні місця (домівки) повинні займати окремі приміщення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів та більярдних столів).

Заклад УНЛ у Білій Церкві

У серпні 2020 року в Україні набув чинності закон про легалізацію азартних ігор, згідно з яким, на території країни дозволялася організація азартних ігор у відповідних закладах у режимі офлайн та онлайн, букмекерська діяльність, узаконюються зали ігрових автоматів та покер[3].

За даними тодішнього Генпрокурора Руслана Рябошапки, за кожним гральним бізнесом стоїть прокурор або поліцейський[4].

Історія азартних ігор в Україні

ред.

Докладніше: Історія азартних ігор в Україні

У 1991 році в Києві було відкрито перше легальне казино, що стало початком розвитку грального бізнесу в Україні[5]. У 2009 році, через зростання рівня ігрової залежності та відсутність належного регулювання, азартні ігри були заборонені, що призвело до активізації нелегальних гральних закладів та букмекерських контор[6][7][8][9]. У 2020 році розпочався процес легалізації грального бізнесу, що сприяло збільшенню податкових надходжень до державного бюджету[10][11]. У 2023 році були прийняті нові законодавчі норми, що посилили контроль за діяльністю грального бізнесу, а до 2024 року податкові надходження від цього сектору значно зросли[12][13][14].

Законодавство

ред.

Законопроєкт № 1571

ред.

22 грудня 2014 року Верховна Рада України зареєструвала проєкт закону щодо регулювання діяльності казино[15]. Метою закону є легалізація ігорного бізнесу в окремих ігорних зонах та продаж ліцензій для ігорного бізнесу. 23 грудня на голосуванні рішення щодо проєкту не було прийняте[16].

Законопроєкт № 2285

ред.

У жовтні 2019 року Верховна Рада України зареєструвала проєкт закону про легалізацію грального бізнесу, що має впорядкувати правила організації та проведення азартних ігор[17].

Закон № 768-IX

ред.

14 липня 2020 року Верховна рада ухвалила законопроєкт № 2285-д про легалізацію грального бізнесу в Україні[18][19]. 21 липня ВРУ відхилила три проєкти постанов, які блокували підписання закону про гральний бізнес[20]. 11 серпня закон підписав президентом Зеленський[19][21]. Згідно з законом, працювати на українському ринку азартних ігор було заборонено будь-якому російському бізнесу або компаніям з російськими директорами[22].

Законопроєкт № 2713-д

ред.

Проєкт закону про оподатковування виграшів виключно понад 8 мінімальних зарплат (48 тис. грн). Має встановити єдину ставку податку на дохід від організації та проведення азартних ігор та випуску та проведення лотерей — 10 %. Також суб'єкти господарювання мали б сплачувати податок на прибуток за загальною ставкою 18 %[23]. 15 липня 2021 року проєкт закону був ухвалений Верховною Радою України у першому читанні.

Закон № 4116-IX

ред.

4 грудня 2024 року Верховна рада ухвалила законопроєкт № 9256-д щодо посилення контролю на гральному ринку та ліквідації КРАІЛ[24]. 4 січня 2025 року президент Зеленський підписав його[25][26].

Санкції проти грального бізнесу в Україні

ред.

Запровадження санкцій проти грального бізнесу в Україні відбулося 11 березня 2023 року, коли на сайті Офісу президента був опублікований Указ про застосування санкцій РНБО щодо 120 фізичних та 287 юридичних осіб, пов'язаних із гральним бізнесом. До списку потрапила найбільша українська букмекерська компанія Parimatch із кількома афілійованими з нею юридичними особами, наприклад, Parimatch Foundation, який було перейменовано на Фонд Катерини Білоруської[27].

Офіційна причина введення санкцій — російське походження або співпраця з країною-агресором. Перший віцепрем'єр Юлія Свириденко заявила, що санкції мали перекрити одне з джерел податкового наповнення бюджету Росії[28]. Санкції розраховано на 50 років, вони передбачають блокування активів, припинення торгових операцій, недопущення виведення капіталу з України та інші обмеження. Більшість персональних санкцій стосуються громадян Росії, які займаються гральним бізнесом, але також охоплюють громадян Кіпру, Вірменії, Великобританії, Польщі, Туреччини та Нідерландів[29].

Юридичними особами в списку були російські букмекерські контори, організатори лотерей та інші, такі як Спортбет, Бетсіті, Матчбет, Парі, Марафон, БК Олімп, СпортБет, F.O.N., Фортуна. Серед українських компаній: Parimatch, Pokermatch.YUA, Pointloto, Leo Financial Company і Your Betting Company (що планувала працювати під брендом 1XBet)[30]. Більшість підсанкційних компаній працювали в сірій зоні ринку, не маючи українських ліцензій на букмекерську діяльність. Серед українських компаній у списку лише Parimatch і Pointloto мали ліцензії на ведення грального бізнесу.

Parimatch — одна з українських компаній, яка потрапила під санкції, на її рахунках було заблоковано 270 млн грн коштів користувачів. За даними СБУ, до структури компаній Parimatch Tech належать компанії, створені громадянами РФ, холдинг включав юридичних осіб із РФ, що працювали на території окупованого Криму, а у відмиванні коштів розміром 2,5 млрд грн брали участь Ibox Bank та ТОВ «Фінансова компанія Лео»[31].

У серпні 2024 року, за повідомленням ДБР, в управління АРМА було передано 2,2 млрд грн із рахунків «Укр Гейм Технолоджі» (бренд Pin-Up), пов’язаного з представниками РФ[32][33]. 30 жовтня 2024 року Печерський суд Києва повторно заарештував 2,6 млрд грн онлайн-казино Pin-Up, що підозрювали в відмиванні російських грошей[34]. 10 січня 2025 року правоохоронці затримали номінального власника казино PIN-UP Ігоря Зотька[35].

Статистика

ред.

Дохід сектору легальних азартних ігор в Україні протягом 2023 року склав 55,6 млрд грн, що у 28 разів перевешлило результат 2022 року. 75 % доходу отримали «Спейсикс», «Фавбет» та «Укр Гейм Технолоджі»[36].

Найбільші прибутки у гральному бізнесі в Україні[37]
Назва компанії Назва бренду Прибуток (млрд. грн) У відсотках
1 Спейсикс Cosmolot 27,95 50,89
2 Фавбет Favbet 9,79 17,83
3 Укр Гейм Технолоджі Pin-Up 3,62 6,59
4 Слотс Ю.Ей Slotoking та 777 3,42 6,23
5 Вбет Vbet 3,1 5,64
6 Геймдев Slots City 2,51 4,57
7 Фьорст Елемент First 2 3,64
8 Лімон ChampionCasino 1,42 2,59
9 Нейтів АППС Super Gra 0,6 1,09
10 Українська національна лотерея УНЛ 0,51 0,93

Джерело публікації

ред.
  • Ковтун Євгеній. Правове регулювання грального бізнесу в Україні та іноземних державах. — 2008. ISBN 978-966-2063-07-3

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Азартні ігри в Україні. Що варто знати громадянам?. minjust.gov.ua (рос.). Процитовано 26 листопада 2021.
  2. ↑ Річниця легалізаці грального бізнесу в Україні. Підсумовуємо. Українська правда (укр.). Процитовано 26 листопада 2021.
  3. ↑ Гральний бізнес в Чернігові та в Україні: як це працює зараз та що зміниться у найближчому майбутньому?. chernigiv.one (укр.). Процитовано 30 січня 2021.
  4. ↑ Офіс генпрокурора за 3 місяці припинив діяльність понад тисячі гральний закладів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 8 березня 2020.
  5. ↑ Гра за правилами: перше легальне казино в київському готелі Intercontinental — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 14 липня 2021. Процитовано 16 вересня 2024.
  6. ↑ Про заборону грального бізнесу в Україні. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  7. ↑ На Хмельниччині незаконний гральний бізнес не зникне, поки його «кришує» міліція - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  8. ↑ Журналістське розслідування: хто "кришує" гральний бізнес в Івано-Франківську? (фото + ВІДЕО) – Версії (укр.). 9 червня 2014. Процитовано 16 вересня 2024.
  9. ↑ Zaxid.net (14 липня 2020). Верховна Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  10. ↑ Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  11. ↑ Мільярдні податки та жорсткі обмеження: як працює гральний бізнес в Україні. 24 Канал (укр.). 16 березня 2023. Процитовано 16 вересня 2024.
  12. ↑ В Україні скасували податкові пільги для грального бізнесу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  13. ↑ Податки грального бізнесу за 2023 рік перевищили обсяг за 2022 у 14 разів. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  14. ↑ Гральний бізнес збільшив сплату податків більш ніж удвічі з початку року – Гетманцев — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 10 вересня 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
  15. ↑ Проєкт закону про діяльність казино в Україні на офіційному порталі Верховної Ради
  16. ↑ У Раді відклали легалізацію ігорного бізнесу
  17. ↑ ВР зареєструвала законопроєкт про легалізацію грального бізнесу. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  18. ↑ Рада легалізувала гральний бізнес в Україні. www.unian.ua (укр.). Процитовано 14 липня 2020.
  19. ↑ а б Проєкт Закону про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (№ 2285-д від 18.12.2019). Офіційний вебпортал Верховної Ради України. Процитовано 30 січня 2021.
  20. ↑ Закон про гральний бізнес передали на підпис Зеленському. РБК-Украина (рос.). Процитовано 28 липня 2020.
  21. ↑ Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор
  22. ↑ Оператора ставок Паріматч затверджено на отримання гральної ліцензії від українського регулятора. Процитовано 21 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  23. ↑ У Раді хочуть переглянути податки для азартних ігор і лотерей: що змінюється. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 червня 2021.
  24. ↑ Парламент ухвалив закон про ліквідацію КРАІЛ і посилення контролю на гральному ринку. // Автор: Юлія Вдовиченко. 04.12.2024, 21:35
  25. ↑ Картка законопроєкту № 9256-д від 05.04.2024
  26. ↑ Президент підписав закон про ліквідацію КРАІЛ. 04.01.2025, 22:09
  27. ↑ Зеленський запровадив санкції проти ігрового бізнесу, зокрема проти українського ТОВ "Паріматч". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  28. ↑ Санкції проти грального бізнесу закривають схеми на десятки мільярдів - Зеленський. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  29. ↑ Zaxid.net. Зеленський ввів санкції проти грального бізнесу російського походження. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  30. ↑ Паріматч, Покерматч, ФанСпорт, Поінтлото та 1xBet – під санкціями на 50 років!. GAMING CAPITAL (рос.). 11 березня 2023. Архів оригіналу за 24 квітня 2023. Процитовано 24 квітня 2023.
  31. ↑ Нові деталі у схемі "Parimatch". Що відомо про компанії з РФ у структурі букмекерів. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  32. ↑ Суд передав АРМА арештовані на рахунках онлайн-казино PIN-UP 2,2 мільярда гривень (оновлено). 12.08.2024, 18:27
  33. ↑ В управління АРМА передали понад ₴2,2 мільярда з рахунків онлайн-казино, пов'язаного з РФ. 12.08.2024, 17:19
  34. ↑ Суд повторно арештував 2,6 млрд казино, пов’язаного з РФ. // Автор: Лиса Анна. 30.10.2024, 18:29
  35. ↑ ДБР затримало «номінального власника» онлайн-казино Pin-Up, якого підозрюють у відмиванні російських грошей. // Автор: Юрій Тарасовський/Артем Галкін для Forbes Ukraine. 09.01.2025
  36. ↑ Українські лідери грального бізнесу за рік помножили свої статки у 28 разів. The Page (укр.). 8 квітня 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
  37. ↑ У 28 разів за рік помножили свої статки лідери грального бізнесу в Україні — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 4 вересня 2024.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гральний_бізнес_в_Україні&oldid=45242909