Відкрити головне меню

Гравюра Фламмаріона

Гравюра Фламмаріона (фр. Gravure sur bois de Flammarion)
Подорожанин визирає за небозвід. Оригінальний малюнок в книзі 1888 року.

Гравюра Фламмаріона (фр. Gravure sur bois de Flammarion) — ритина невідомого автора, яка була вперше опублікована в книзі французького астронома, письменника-фантаста[1] та популяризатора науки Каміля Фламмаріона «Атмосфера: популярна метеорологія» (фр. L'atmosphère: météorologie populaire), яка вийшла 1888 року[2]. Її часто помилково вважають за приклад ксилографії. Цей рисунок часто використовують як образну ілюстрацію погляду на всесвіт в середньовічної науки, віри людей у пласку землю, існування краю світу й небесної бані.

Зміст

ОписРедагувати

На ритині зображений чоловік (можливо чернець), одягнений у довгу робу прочанина з патерицею в руці. Він, ставши навколішки, висунув голову з плечима й правицю за межі небосхилу з зірками, Сонцем і Місяцем. Він торкається землі і розглядає дивний ансамбль хмар, кіл і вогнів. Також за межами небозводу в лівому верхньому куті рисунка можна побачити, щось на кшталт «Божої колісниці» з видив пророка Єзекіїля у вигляді «колеса в колесі». Центральне місце ілюстрації посідає зображення дерева, яке дехто вважає каббалістичним деревом життя.

Підпис до ритини в оригінальній книзі Фламмаріона:

Середньовічний місіонер показує, що він знайшов місце де земля зустрічається з небом...
(фр. Un missionnaire du Moyen Âge raconte qu'il avait trouvé le point où le ciel et la Terre se touchent ... )[2]

ІсторіяРедагувати

 
Гравюра, розфарбована Г'юґо Хайкенвельдером в 1998

1957 року астроном Ернст Ціммер висловив припущення, що це робота німецького художника епохи Відродження, але він не знайшов версії гравюри опубліковані раніше 1906 року. Дослідження показали, що в роботі є еклектичні поєднання художніх стилів різних історичних періодів, а також що вона виконана штихелем — інструментом що з'явився в кінці XVIII ст. Зображення в книзі Фламмеріона було знайдено астрофізиком і істориком німецької науки Артуром Біром в Кембриджі, і безвідносно до нього куратором відділу рідкісних книг цюрихської бібліотеки Бруно Вебером.

Фламмеріон у дванадцятирічному віці був учнем паризького гравера і можна припустити, що багато ілюстрацій у книзі зроблено за його малюнками і, можливо, під його особистим наглядом. Тому дуже ймовірно, що гравюра зроблена самим Фламмеріоном, хоча точних підтверджень цьому немає. Як і більшість зображень в книзі, вона не має опису. Дехто звинувачує Фламмеріона в підробці, але сам автор ніколи не характеризував цей витвір як середньовічний чи ренесансний, а помилкові уявлення про ритину з'явилися вже після смерті автора. Декоративний рамець навколо малюнку точно відноситься, і тільки обрізана версія зумовила плутанину про історичні витоки.

Згідно з Бруном Вебером і астрономом Джозефом Ешбруком, зображення небесної сфери, яка відділяє наш світ від деякої іншої реальності, схоже на ілюстрацію з книги Себастьяна Мюнстера «Космографія» (нім. Cosmographia) 1544 року, книгу яку Фламмеріон, будучи колекціонером рідкісних фоліантів, міг мати[3].

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати