Горячев Федір Степанович

Федір Степанович Горячев (нар. 24 вересня 1905(19050924), село Полібіно Алатирського повіту Симбірської губернії, тепер Порецького району Чувашії, Російська Федерація — 9 листопада 1996, місто Москва) — радянський діяч, 1-й секретар Тюменського, Калінінського і Новосибірського обласних комітетів КПРС. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 2—3-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 4—9-го скликань. Член ЦК КПРС у 1952—1981 роках. Герой Соціалістичної Праці (1.12.1972).

Горячев Федір Степанович
Народився	24 вересня 1905(1905-09-24) село Полібіно Алатирського повіту Симбірської губернії, тепер Порецького району Чувашії, Російська Федерація
Помер	9 листопада 1996(1996-11-09) (91 рік) Москва, Росія
Поховання	Хованський цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Московський державний гірничий університет
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в селянській родині. У 1924 році закінчив Порецьку дослідно-показову школи ІІ-го ступеня. У 1924—1925 роках — студент Казанського ветеринарного інституту, навчання не закінчив.

У 1925—1926 роках — політпросвітянин, секретар базового осередку комсомолу села Порецька. У 1926 році — секретар Порецького волосного комітету комсомолу, голова політико-просвітнього комітету виконавчого комітету Порецької волосної ради Ульяновської губернії.

У жовтні 1926 — листопаді 1927 року — завідувач відділу агітації і пропаганди, заступник відповідального секретаря Алатирського повітового комітету комсомолу (ВЛКСМ) Чуваської АРСР.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У листопаді 1927 — серпні 1928 року — відповідальний секретар Алатирського повітового комітету ВЛКСМ Чуваської АРСР.

У вересні 1928 — вересні 1930 року — викладач, завідувач залізничної школи-дев'ятирічки в місті Алатир Чуваської АРСР.

У вересні 1930 — лютому 1934 року — студент Московського гірничого інституту, навчання не закінчив.

У лютому 1934 — січні 1935 року — помічник начальника політичного відділу із комсомолу Моторної машинно-тракторної станції (МТС) Башкирської АРСР.

У січні 1935 — вересні 1936 року — 1-й секретар Іглінського районного комітету ВЛКСМ Башкирської АРСР.

У вересні 1936 — квітні 1937 року — голова виконавчого комітету Іглінської районної ради депутатів трудящих Башкирської АРСР.

У вересні 1937 — січні 1938 року — 1-й секретар Іглінського районного комітету ВКП(б) Башкирської АРСР.

У січні — квітні 1938 року — в.о. 1-го секретаря Альшеєвського районного комітету ВКП(б) Башкирської АРСР.

У квітні — грудні 1938 року — завідувач сільськогосподарського відділу Башкирського обласного комітету ВКП(б).

У грудні 1938 — лютому 1939 року — слухач Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б).

У лютому — березні 1939 року — завідувач сільськогосподарського відділу Організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Пензенській області.

У березні 1939 — 1940 року — 3-й секретар Пензенського обласного комітету ВКП(б). У 1940 — червні 1943 року — 2-й секретар Пензенського обласного комітету ВКП(б).

У червні 1943 — вересні 1945 року — слухач Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б).

У вересні 1945 — грудні 1951 року — 2-й секретар Тюменського обласного комітету ВКП(б).

22 грудня 1951 — грудень 1955 року — 1-й секретар Тюменського обласного комітету ВКП(б) (КПРС).

У грудні 1955 року — інспектор ЦК КПРС.

28 грудня 1955 — 24 січня 1959 року — 1-й секретар Калінінського обласного комітету КПРС.

17 січня 1959 — січень 1963 року — 1-й секретар Новосибірського обласного комітету КПРС.

14 січня 1963 — 22 грудня 1964 року — 1-й секретар Новосибірського сільського обласного комітету КПРС.

22 грудня 1964 — 19 грудня 1978 року — 1-й секретар Новосибірського обласного комітету КПРС.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 грудня 1972 року за великі заслуги із мобілізації трудящих на виконання державних планів Горячеву Федору Степановичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З грудня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 9 листопада 1996 року. Похований на Хованському цвинтарі в Москві.

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (1.12.1972)
• п'ять орденів Леніна (23.09.1955, 23.09.1965, 25.10.1971, 1.12.1972, 1.12.1977)
• орден Жовтневої Революції (23.09.1975)
• орден Трудового Червоного Прапора (11.01.1957)
• орден Дружби народів (23.09.1985)
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі

Джерела

• Горячев Фёдор Степанович [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Горячев Фёдор Степанович [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)