Горст фон Узедом (нім. Horst von Usedom; 9 березня 1906, Целле14 жовтня 1970, Гаутінг) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Горст фон Узедом
Народився 9 березня 1906(1906-03-09)[1]
Целле, Люнебург[d], Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 14 жовтня 1970(1970-10-14)[1] (64 роки)
Мюнхен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Нарукавна стрічка «Курляндія»
Нарукавна стрічка «Курляндія»

Біографія ред.

1 квітня 1925 року вступив в 10-й кінний полк. В 1935 році переведений в 1-й стрілецький полк 1-ї танкової дивізії, з 1 квітня 1936 року — командир 9-ї роти. Учасник Польської кампанії. З 20 грудня 1939 року — ад'ютант 110-го стрілецького полку, з яким взяв участь у Французькій кампанії. З 1 серпня 1940 року — ад'ютант 11-ї танкової дивізії. Учасник Балканської кампанії. З 14 травня 1941 року — командир 231-го танкового розвідувального батальйону. З червня 1941 року брав участь у Німецько-радянській війні. З 1 грудня 1941 року — командир 61-го мотоциклетного батальйону. Учасник битви за Москву. З 1 квітня 1942 року — командир мотоциклетного батальйону «Велика Німеччина». Відзначився у боях під Воронежом. З 5 жовтня 1942 року — командир 67-го моторизованого полку. З серпня 1943 року воював в Італії. 1 липня 1944 року відряджений в танкове училище. З 12 жовтня 1944 року — командир 108-го моторизованого полку, який бився в Курляндському котлі. З січня 1945 року — командир танкової бригади «Курляндія», з 12 квітня 1845 року — 12-ї танкової дивізії. 8 травня 1945 року здався в полн радянським військам. В жовтні 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.

Звання ред.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Haupt, W., Die 81. Infanterie-Division – Geschichte einer schlesischen Division, Nebel Verlag GmbH, Eggolsheim, Deutschland, 2006
  • FEDERL, CH., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, 2000
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998

Примітки ред.

  1. а б в TracesOfWar