Горлиця двоморфна
вид птахів
| Горлиця двоморфна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(15716376852).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Macropygia mackinlayi Ramsay, 1878 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Го́рлиця двоморфна[2] (Macropygia mackinlayi) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на островах Меланезії[3]. Вид названий на честь шотландського натураліста Арчибальда Мак-Кінлі[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 27—31 см, вага 66—104 г. Забарвлення існує в двох морфах: сірувато-коричневій і рудувато-коричневій, друга є більш поширеною.[5] Кінчик пер на грудях роздвоєні, що створює плямистий візерунок[6].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[7]
- M. m. arossi Tristram, 1879 — острови Адміралтейства, острови святого Маттія[en], Нова Британія, острів Каркар, Соломонові острови;
- M. m. mackinlayi Ramsay, EP, 1878 — острови Санта-Крус і острови Банкс[en].
Поширення і екологія ред.
Двоморфні горлиці мешкають на островах Папуа Нової Гвінеї, Соломонових Островів і Вануату. Вони живуть у тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 200 до 800 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Macropygia mackinlayi. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Baptista, L.F.; Trail, P.W.; Horblit, H.M. (2017). del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David A; de Juana, Eduardo (ред.). Mackinlay's Cuckoo-dove (Macropygia mackinlayi). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 21 вересня 2017.
- ↑ Boelens, Bo; Watkins, Michael (2003). Whose Bird?: Common Bird Names and the People They Commemorate. Yale University Press. с. 217. ISBN 0-300-10359-X.
- ↑ Dutson, Guy (2011). Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu and New Caledonia (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 306. ISBN 9781408152461. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Gibbs, David (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 276—277. ISBN 9781408135556. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела ред.
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Alois Münst und Josef Wolters: Tauben — Die Arten der Wildtauben. 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, ISBN 3-9801504-9-6.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde. Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |