Вікіпедія

Горизонти очікувань

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Фраза "горизонти очікувань" (або "горизонти сподівань") — це термін, фундаментальний для теорії рецептивної естетики німецького академіка Ганса Роберта Яусса. Цей концепт є компонентом його теорії історії літератури, де він намагався мінімізувати відстань поміж школами літератури й історії, яка до того давала читачу грати лише другорядну роль в інтерпретації літератури.[1] Горизонт очікувань — це структура, через яку людина розуміє, декодує й оцінює будь-який текст на основі культурних кодів і домовленостей поміж людьми, властивих їхньому часу в історії. Отже, ці горизонти є історично гнучкими, а значить, читачі можуть інтерпретувати й оцінювати текст інакше, аніж це робили попередні ґенерації.[2] Такий погляд акцентує на важливості читача як елемента у створенні тексту. За Яуссом, читач підходить до тексту озброєний знанням і досвідом, який він отримує через інтеракції з іншими текстами. Ці попередні тексти викликають у читача упізнавання, яке базується на очікуваннях і правилах жанрів і стилів.[3] Яусс описує це у наступний спосіб: "літературний твір — це не об’єкт, який стоїть окремо від всього решти і показує те ж саме обличчя кожному читачу у кожний період часу".[4] Отже, читання - це не "автономний, вільний та індивідуальний" досвід, а радше колекція взаємних концептів, що відповідають певному періоду чи народу.[5]

Горизонт зміни

ред.

Яусс описує читача як учасника "трикутника" тексту, письменника й аудиторії, і що тільки "комунікація" поміж читачем і текстом призводить до зсуву горизонту очікувань.[6] Горизонт очікувань і рубрики, які виникли у читача за читанням попереднього тексту, випливатимуть за читанням нового тексту і допасовуватимуться, трансформуватимуться або повторюватимуться в залежності від жанрових обмежень. "Горизонт зміни" трапляється, коли інтеракція читача з новим текстом заперечує "знайомий досвід" або провадить читачу нове зіткнення. "Дистанція" поміж горизонтом очікування і горизонтом змін називається "естетичною дистанцією".[7] Текст, після якого не настає горизонт змін, відповідає всім очікуванням читача і може вважатися "легкою читанкою". Такі інтеракції задовольняють читацьку потребу у впізнанні, красі, романтичності й очікуваному гепі-енді. Якщо твір кидає виклик читацьким очікуванням, це робиться або з позитивним результатом і отриманням нового способу сприйняття реальності, або неґативним результатом, як будь-який новий досвід, що виявляється неприємним. Такі очікування, одначе, можуть розчинитися, а неґативний аспект нового тексту може оприявнитися, сформувати свої власні очікування схожості й стати "частиною горизонту майбутнього естетичного досвіду".[8] 

Історія рецепції (сприйняття)

ред.

Яусс оцінює, що для докладного аналізу будь-якої розповіді треба відновити горизонти очікувань попередніх поколінь.Такий процес базується на способі, у який текст створювався і сприймався своєю аудиторією. Виявляючи "питання", на які текст колись відповідав, аналітик може визначити, як читачі сприймали і розуміли твір у той час.[9]  Коли автор такого твору невідомий, а його мету складно виявити, найкращою функцією для розуміння тексту і його сприйняття стає розгляд такого тексту у порівнянні з певною кількістю інших текстів, про які сьогоденний читач може мати імпліцитне або явне знання.[10] Ця "історія рецепції (сприйняття)" працює для того, щоби визначити інтертекстуальність і "історичні очікування читачів" як варіації у читаннях. Вона підкреслює важливість основного яуссівського інтересу: зробити "нове і складне" "знайомим і таким, що не потребує зусиль".[11]

Джерела

ред.
  1. ↑ Jauss, Hans Robert; Elizabeth Benzinger (1970). Literary History as a Challenge to Literary Theory. New Literary History. 2 (1): 7—37. Viewed 15 March 2013.
  2. ↑ Horizons of Expectation. The Oxford Dictionary of Literary Terms (3rd ed.). Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 12 березня 2013.
  3. ↑ Holden, Phillip. Hans Robert Jauss and literary horizons of expectation. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 15 березня 2013.
  4. ↑ Belsey, Catherine (2002). Critical Practice. Routledge. с. 30. ISBN 0-415-28006-0.
  5. ↑ Chartier, Roger (2006). Modern Language Quarterly. 67 (1): 129—139. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  6. ↑ Jauss, Hans Robert; Elizabeth Benzinger (1970). Literary History as a Challenge to Literary Theory. New Literary History. 2 (1): 7–37 [12]. Viewed March 2013.
  7. ↑ Jauss, Hans Robert; Elizabeth Benzinger (1970). Literary History as a Challenge to Literary Theory. New Literary History. 2 (1): 12—14, 7—37. Viewed 13 March 2013.
  8. ↑ Jauss, Hans Robert; Elizabeth Benzinger (1970). Literary History as a Challenge to Literary Theory. New Literary History. 2 (1): 7–37 [15]. Viewed 15 March 2013.
  9. ↑ Holden, Phillip. Hans Robert Jauss and Literary Horizons of Expectations. University of Singapore. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 15 березня 2013.
  10. ↑ Jauss, Hans Robert; Elizabeth Benzinger (1970). Literary History as a Challenge to Literary Theory. New Literary History. 2 (1): 7–37 [19]. Viewed 15 March 2013.
  11. ↑ Belsey, Catherine (2002). Critical Practice. New York: Routledge. с. 14–34 [30]. ISBN 0-415-28005-2.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Горизонти_очікувань