Відкрити головне меню

Гордіє́нко Єго́р Степа́нович (1812 м. Охтирка — 1897 м. Харків)— фармаколог і фармацевт, доктор медицини (1838), професор, громадський діяч.

Гордієнко Єгор Степанович
Народився 1812
Охтирка, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 1897
Діяльність фармацевт
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у дворянській сім'ї. Закінчив Харківську гімназію, у 1832 році — медичний факультет Харківського університету (з відзнакою). У 1833—1836 роки читав лекції з фармакології. 1836—1837 ад'юнкт кафедри фармації і фармакології. 1837 — професор кафедри хімії, 1838—1859 — завідуючий кафедрою фармації і фармаколології цього університету. 1839—1841 — у закордонному відрядженні. Працював в університетах Берліна, Відня, Парижа. Привіз на батьківщину інструменти для очолюваних ним фармацевтичної і хімічної лабораторій. 1855—1856 — завідуючий відділенням військового тимчасового госпіталю у Харкові. Пожертвував університету 3000 крб. і 198—198 томів книг.

Після реформи 1861 року — член Харківського губернського з селянських справ присутсвія, потім — голова Харківської повітової земської управи, 1870 — Харківський міський голова, 1879—1881 — член комісії графа Е. Т. Баранова з дослідження залізничної справи в Росії.

Наукова діяльністьРедагувати

Зробив науковий опис Слов'янських соляних озер. Досліджував дію та шляхи використання натуральних і штучних мінеральних вод. Досліджував рідину хворих на холеру, особливості технічного приготування горілки та пива в Харківській губернії. Дав історичний огляд діяльності Харківських повітових закладів.

Почесний член Паризького фармацевтичного товариства (1841), почесний член Харківського університету (1858).

Творчий спадокРедагувати

«О фабричной промышленности в Харьковской губернии вообще, и о приготовлении спиртных житкостей в особенности». — Х., 1847; «Химическое исследование перекопской серной воды». — Одеса, 1861; «О переустройстве железнодорожного дела в России по проекту С. С. Полякова». — М.,1885; «Исторический обзор деятельности Харьковских земских учреждений»

ДжерелаРедагувати