Відкрити головне меню

Горголю́к Олекса́ндр Іва́нович (нар. 27 серпня 1919, Одеса — пом. 7 травня 1993, Москва) — радянський льотчик-винищувач німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Олександр Горголюк
Александр Иванович Горголюк.jpg
Народження 27 серпня 1919(1919-08-27)
Одеса
Смерть 7 травня 1993(1993-05-07) (73 роки)
Москва
Поховання Кунцевське кладовище
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Винищувальна авіація
Роки служби 19371946
Звання CCCP air-force Rank kapitan infobox.svg Капітан авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Горголюк Олександр Іванович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Олександр Горголюк народився 27 серпня 1919 року в Одесі в робітничій сім'ї. Закінчив вісім класів школи, потім школу фабрично-заводського учнівства, після чого працював слюсарем на заводі «Кінап», одночасно навчався в Одеському аероклубі. В 1937 році Горголюк був призваний на службу в Червону Армію. В 1940 році він закінчив Одеське військове авіаційне училище льотчиків. З початку Німецько-радянської війни - на її фронтах, вже 22 червня 1941 року здійснив три бойових вильоти. Брав участь в битві за Москву[1].

До липня 1943 року старший лейтенант Олександр Горголюк командував ланкою 30-го гвардійського винищувального авіаполку 1-ї гвардійської винищувальної авіадивізії 16-ї повітряної армії Центрального фронту. До того часу він здійснив 376 бойових вильотів. Під час свого останнього бойового вильоту, 2 червня 1943 року під Курськом, Горголюк особисто збив 2 літаки і пошкодив ще один, однак у цей момент був важко поранений. Нічого не бачачи, він викинувся з парашутом і успішно приземлився. В результаті поранення Горголюк назавжди позбувся зору[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» старший лейтенант Олександр Горголюк був удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 1112[1].

В 1946 року в званні капітана Горголюк вийшов у відставку. Проживав у Москві. Закінчив технікум, до виходу на пенсію працював заступником директора поліграфічного підприємства Всеросійського товариства сліпих. Помер 7 травня 1993 року, похований на Кунцевському кладовищі в Москві[1].

Був також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня та медалями[1].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382(рос.)
  • Подвиг во имя жизни. — Одесса, 1984.(рос.)
  • Решетов А. А. Есть на Каме завод. — Ижевск, 1966.(рос.)