Гасфорта
Гасфорта — гора в Криму заввишки 217 м над рівнем моря в Балаклавському районі на лівому березі Чорної річки нижче від місця впадання в неї Сухої Річки. Являє собою викопний кораловий риф, складений мармурованими вапняками[1].
| Гасфорта | ||||
 | ||||
|
44°32′00″ пн. ш. 33°40′01″ сх. д. / 44.533387214660664° пн. ш. 33.66693407421779° сх. д.Координати: 44°32′00″ пн. ш. 33°40′01″ сх. д. / 44.533387214660664° пн. ш. 33.66693407421779° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Севастополь | |||
| Система | Кримські гори | |||
| Тип | гора і пагорб | |||
| Висота | 217 м | |||
  Гасфорта Гасфорта (Росія) | ||||
Історія ред.
Свою назву гора отримала за ім'ям Всеволода Густавовича Гасфорта — полковника, командира Казанського піхотного полку[ru] 16-ї піхотної дивізії в період Першої оборони Севастополя 1854—1855 років.
«Лівий фланг захищала так звана Госфортова висота, бо Гасфорт зі своїм полком захищав її…». Відома й інша назва цієї гори — П'ємонтська обсерваторія. 1855 року тут містилися позиції італійців — «П'ємонтський спостережний пункт».Оригінальний текст (рос.)Левый фланг защищался так называемой Госфортовою высотою, потому что Гасфорт со своим полком защищал её…». Известно и другое название этой горы — Пьемонтская обсерватория. В 1855 году здесь находились позиции итальянцев — «Пьемонтский наблюдательный пункт».— мемуари одного з учасників цих подій, опубліковані 1915 року в журналі «Исторический вестник»
1882 року на горі Гасфорта облаштовано італійське військове кладовище, куди, з поховань біля сіл Камари (нині Оборонне) і Кади-Кой (нині частина Балаклави) перенесли останки солдатів, офіцерів, що загинули під Севастополем[2]. Італійці перепоховали своїх співвітчизників на місці, де 1855 року перебували їхні позиції — «П'ємонтський спостережний пункт». На вершині спорудили каплицю з балаклавського мармурованого вапняку.
При будівництві італійського меморіалу були висаджені кактуси-опунції. Вони гарно прижились у місцевості та розрослись горою[3][4][5].
У 1941—1942 роках у період другої оборони Севастополя по горі Гасфорт проходив передовий оборонний рубіж захисників міста. Траплялися дні, коли за добу висота кілька разів переходила з рук до рук. Некрополь та каплицю було зруйновано[6].
1977 року біля схилу гори почалося будівництво гірничодобувного підприємства, що включає рудник та дробильно-збагачувальну фабрику. В середині 1980-х рудник закрили, його кар'єр поступово заповнили ґрунтові води, створивши озеро[7].
Від 2005 року російський байкерський клуб «Нічні Вовки» проводить на горі Гасфорта, на місці колишнього гірничо-збагачувального комбінату, щорічний фестиваль (байк-шоу)[8].
Примітки ред.
- ↑ Гасфорта, гора. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ ИТАЛЬЯНСКОЕ ВОИНСКОЕ КЛАДБИЩЕ, Г. СЕВАСТОПОЛЬ. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ Гасфорта, гора з сайту Jalita.com
- ↑ Цветущие окрестности Севастополя: какими растениями можно полюбоваться в конце апреля (фотогалерея) Радіо Свобода, Крым.Реалии. 25.04.2021
- ↑ По следам Крымской войны: многострадальное Итальянское кладбище на горе Гасфорта Крым.Реалии, 23.10.2020
- ↑ Шавшин В. Г. «Каменная летопись Севастополя»
- ↑ Севастополь: «волчье» озеро у горы Гасфорта Крым.Реалии, 23.02.2021
- ↑ Ежегодное байк-шоу у горы Гасфорта. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.