Гончарська башта

Гончарська башта — належить до східної частини міських укріплень Кам’янця-Подільського. Це гарматна башта, дах якої завершується ліхтарем-караульнею для дозору. Такі завершення називалися «вишками» і використовувались для спостереження за місцевістю та для передачі звісток за допомогою умовних знаків.

скасований =
Гончарська башта
48°40′30″ пн. ш. 26°34′35″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Кам'янець-Подільський
Розташування	вул.Вали,1а
Тип	пам'ятка культури
Тип будівлі	башта
Перша згадка	1583 р.
Побудовано	1583 р.
Гончарська башта Гончарська башта (Україна) Гончарська башта Гончарська башта (Хмельницька область)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Всі припущення про час спорудження башти ґрунтуються виключно на основі натурних обстежень. Вважається, що башта збудована в 1583 р. Про це інформує вмурована в стіні білокам’яна плита з гербом та датою, яку можливо було прочитати ще на початку XIX ст.

Опис

Розташована на стрімкому схилі каньйону і має 5 ярусів з боку річки та 3 яруси з боку міста (іл.1). Споруда кам’яна, кругла в плані, діаметром по третьому ярусу 13,0 м, а по 5 ярусу - 10,7 м. Характерно, що товщина східної сторони башти в нижньому ярусі досягає 2,5-2,8 м, при тому що західна – лише 1,8-1,9 м. Це свідчить, що потовщення фасу башти, який забезпечував посилений захист споруди з боку каньйону. Зовнішні площини стін мають невеликий позитивний ухил і закінчуються на верхньому ярусі різким скосом. Висота башти близько 25 м посилювала бойові можливості кругового обстрілу і збільшувало його дальність. Між’ярусні балкові дерев’яні перекриття втрачені. Всередині башти по висоті є залишки гнізд від балок перекриттів, які розподіляли башту на яруси. Перекриття називалася «мостами». Яруси слугували для нижнього або «підошовного», середнього та верхнього бою. У кожному ярусі влаштовували свій «бій» для гармат різного калібру. Яруси Гончарської башти мають наступні січення гнізд: 3-ій ярус - 31×20×40 см; 4-ий ярус - 21×16×25 см; 5-ий ярус – 35×34×45 см. Розміри гнізд 5-ого ярусу свідчать, що його перекриття було влаштовано для масивного помосту з підсиленням під гарматний бій. Стіни башти на рівні третього ярусу в товщі мурування армовані металевими тяжами-полосами шириною 5 см. Такий конструктивний захід забезпечував амортизацію стін при при пострілі з гармати. На 4-ому ярусі, на рівні гнізд від балок в південній частині вмуровані в стіни металеві гаки, які служили для підйому гармат на верхні яруси башти. Оборонну потужність башти забезпечували бійниці п’ятого ярусу з боку каньйону, які утворювали 180-градусний кут обстрілу протилежного берега каньйону. У зв’язку з необхідністю здійснення далекобійного прицільного вогню на відстань 200 і більше метрів. Артилерійський парк Гончарської башти складався з гармат середнього калібру і, можливо, гаківниць. Бійниці у всіх ярусах зі щоками, що розширюються в обидва боки. Кути нахилу отворів бійниць розраховані відповідно рельєфу місцевості. На 3-ому ярусі бійниці підсилено кам’яними поперечними перемичками. На верхньому ярусі на парапеті сконцентровано 7 бійниць розмірами: ширина ззовні складає 1,1 м, з ширина зсередини - 0,31 м, по центру - 0,31 м та висота зрізу - 1,31 м. В проміжках стін між скошеними бійницями виявлені гнізда від поворотних дерев’яних щитів-заслонів, які прикривали прорізи бійниць під час обстрілу та від попадання атмосферних опадів. Для ведення стрільби у прорізах бійниць розташовувалися гармаші, які тримали під прицілом підступи до башти. Під час перезарядки гармат спрацьовувала система захисту поворотного по осі щита, який прикривав каноніра. Дверний проріз влаштовано з найбільш неприступної сторони - сучасної вулиці Вали. З метою безпеки вхід до башти розміщений на рівні третього ярусу по центру західного фасаду башти. До нього вела з боку двору дерев’яна драбина, яка при необхідності легко демонтувалась, якщо не спалювалася. Над дверним порталом було влаштовано на 4-ому та 5-ому ярусах дві бійниці. Башта була обладнана системою обігріву та каналами виходу порохових газів. У південно-західній стіні башти збереглися каміни висотою 1,3 м, шириною 0,9 м, глибиною 1 м. Вони також слугували для запалу гармат. Під час битви життєво необхідним було функціонування осередку вогнища в башті, яке постійно підтримували. Від нього на запалах подавали вогонь для гармашів. В разі якщо запал для гармати гаснув, його можна було швидко поновити поливши горючою рідиною і взявши вогонь з каміну. На південному фасаді башти в рівні 2-го і 3-го збережено внутрішньостінний хід з виходом назовні кам’яними сходами в товщі стін башти. На північному фасаді в рівні 2-го ярусу археологами розкрито вхід в башту висотою 1,6 м і шириною 0,6 м з виходом на 2-ий ярус кам’яними сходами в товщі стіни (7 сходинок шириною 0,30 м). На відстані 0,3-0,4 м від входу знаходиться вікно квадратної форми, яке освітлює ці сходи. До башти на рівні 2-ого ярусу примикають з півночі залишки кам’яно-земельних укріплень валів.

Джерела

• Гончарська башта. Пам’ятка архітектури XVI ст., м. Кам’янець-Подільський. Київ, 1991. 13 арк.
• Держархів Хмельницької області. Ф.р.3504. Оп.2. Спр.34. Обязательство и переписка по охране, консервации и ремонту памятников культуры. Январь-ноябрь 1961 г. 39 арк.
• Кулішова Г.А. Пам’ятка архітектури національного значення Гончарська башта // Пам’яткознавство: сучасні аспекти. Кам’янець-Подільський, 2022. С. 49-53.
• Нечитайло П.О. Звіт про наукові археологічні дослідження та нагляд за земляними роботами на Гончарній башті у Кам’янці-Подільському: рукопис. Київ-Кам’янець-Подільський, 2018. 64 арк.
• Пагор В. В. План Кам’янця-Подільського 1803 р. П. К. Сухтелена як остання спроба посилити фортифікаційних захист міста // Наукові праці Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника: зб. наук. пр. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2017. Т.1. С. 97-106.
• Пагор В.В., Кулішова Г.А. Дослідження Гончарської башти в Кам’янці-Подільському // Наукові записки: збірник матеріалів наукових конференцій. Збараж, 2021. №11. С. 432-437.
• Проект консервации памятника архитектуры XVI в. – Гончарной башни в г. Каменец-Подольском, Хмельницкой области / [Е. * {{Лопушинская, В. Шевченко]. Киев, 1962. 18 арк.
• Сіцінський Є. Нариси з історичної топографії міста Кам’янця-Подільського та його околиць. Кам’янець на Поділлю, 1994. 60 с. С.15.
• Planta Kamienca Podolskiego 1735 р. / [deli. Jan Witt Poruc. Ar. Kor] // Biblioteka Narodowa (Warszawa). Magazyn Kartografii. ZZK 7395; Planta Kamienca Podolskiego. URL: http://polona.pl/item/17516608