Відкрити головне меню

Борис Трохимович Гончаренко (15 травня 1927(19270515), місто Харків — 16 червня 1999, місто Київ) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Луганського обкому КПУ. Кандидат у члени ЦК КПУ в березні 1971 — січні 1974 р. Член ЦК КПУ у січні 1974 — 1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань (у 1974—1987 роках). Член ЦК КПРС у 1976—1990 р.

Гончаренко Борис Трохимович
Гончаренко Борис Трохимович.tif
Народився 15 травня 1927(1927-05-15)
місто Харків
Помер 16 червня 1999(1999-06-16) (72 роки)
місто Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Володіє мовами російська
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора

БіографіяРедагувати

Народився в родині залізничника. У 1941 році закінчив Харківську семирічну школу. З вересня 1943 року працював у поштовому відділенні залізниці. У 1944 році вступив до ЛКСМУ.

У 1948 році закінчив Харківський машинобудівний технікум.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У 1948—1955 роках — технолог, старший інженер, заступник начальника, начальник виробничого відділу Харківського турбобудівного заводу імені Кірова.

У 1954 році закінчив вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту імені Леніна.

У 1955—1958 роках — заступник секретаря партійного комітету Харківського турбобудівного заводу імені Кірова.

У 1958—1963 роках — 2-й, 1-й секретар Московського районного комітету КПУ міста Харкова.

У 1963—1967 роках — завідувач відділу машинобудування Харківського обласного комітету КПУ.

У 1967—1973 роках — завідувач відділу машинобудування ЦК КПУ.

14 грудня 1973 — 27 лютого 1987 року — 1-й секретар Ворошиловградського обласного комітету КПУ. У лютому 1987 року відправлений на пенсію.

У 1987—1988 роках — радник посольства СРСР у Монгольській Народній Республіці. У 1988—1989 роках — торговий представник СРСР у Монгольській Народній Республіці.

З 1989 року — на пенсії. Проживав у місті Києві. Похований на Байковому цвинтарі.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати