Гонсало I Мендеш (порт. Gonçalo I Mendes; бл. 925997) — граф Портукаленс в 950997 роках.

Гонсало I Мендеш
Народився 925
Помер 997
Суспільний стан шляхтич[d]
Титул граф[d]
Батько Мендо I Гонсалеш
Мати Мумадона Діаш
Діти Мендо II Гонсалеш

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Переш-Белантес. Син Мендо I Гонсалеша, графа Португалес, і Мумадони Діаш. Народився близько 925 року. Між 943 та 950 роками після смерті батька стає новим графом. Втім фактично влада перейшла до матері. Вперше з титулом графа Гонсало Мендеш згадується 24 липня 950 року, коли його мати розподілила між 6 синами свої володіння. Лише у 959 році Гонсало I отримав реальну владу в Портукаленс.

У 962 році він підняв повстання проти Санчо I, але незабаром замирився з ним. У 964 році на узбережжі Галісії висадилося велике військо вікінгів, яке сплюндрувало узбережжя і розбили військо галісійців, що виступило їм назустріч. 965 року міське ополчення змусило вікінгів залишити Галісію. При цьому галісійці не отримали жодної допомоги від короля Санчо I, зайнятого війною з маврами. Бездіяльність короля викликало невдоволення галісійська знаті, в результаті чого проти Санчо I влітку 966 року виник новий заколот, до яких долучився Гонсало I Мендеш. Король Санчо I виступив проти заколотників, які при наближенні королівського війська оголосили про те, що готові примиритися з королем. Санчо I також висловив бажання вирішити конфлікт мирним шляхом, прийняв у себе призвідників заколоту і оголосив їм про прощення. 16 листопада король і найвизначніші галісійські сеньйори, серед яких був і Гонсало, в Лобрані підтвердили дарчу хартію, дану королем місцевим монастирю. Але у грудні того ж року Гонсало I отруїв короля у замку Міньо, пригостивши його при особистій зустрічі отруєним яблуком.

За малолітнього короля Раміро III та регентші Ельвіра Рамірес Гонсало I долучився до королівського двору. 968 року перебував у столиці — місті Леон. Граф Портукаленсу лише номінально визнавав владу короля, разом з іншими впливовими феодалами Галісі та Астурії фактично став незалежним. Але без міцної королівської влади феодалами не змогли об'єднати зусилля для захисту Галісії від нападів вікінгів. У 968 році володіння Гонсало I на узбережжі Атлантики були розграбовані норманами.

У 969 році вступив у конфлікт з аристократом Родріго Веласкесом через земельний спір (монастир Санта-Комба, який належав ченцю Одоїно) між невісткою брата Родріго — Гунтродой, абатисою монастиря Пайо, і Муніадомной Діаш, матір'ю Гонсало. У підсумку в 970 році Гонсало I розбив Родріго Веласкеса в битві при Аквіонхі. 971 року разом з Гонсало Муньйосом, графом Коїмбри, очолив посольство до кордовського халіфа аль-Хакама II.

У 981 році галісійська знать та єпископи, незадоволена політикою Раміро III і поразкою в битві біля Руеди проти маврів, повстала, обравши королем Галісії Бермудо II. Пізніше до повстання приєднався Гонсало I. У 984 році Бермундо II зміг повалити Раміро III. Ймовірно, значну допомогу надав Гонсало I, оскільки у 985 році згадується з титулом великий герцог португальців. З 987 року війська Кордовського халіфату почали напади на християнські держави, до 990 року було сплюндровано північно-східні області графства Портукаленс. Графство Коїмбра, яке прикривало Портукаленс, було знищено.

У 991—992 роках був учасником повстання галісійської знаті проти Бермудо II, який мусив піти на поступки. У 994 році він отримав під управління місто Брагу. Гонсало I загинув в 997 році в битві під час походу аль-Мансура на Сантьяго-де-Компостела. Трон успадкував його син Мендо II Гонсалеш.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Ільдуара, донька Пелайо Гонсалеса, графа Деси.

Діти:

  • Раміро (д/н — після 986)
  • Росендо (д/н — після 1014)
  • Мендо (д/н — 1008), граф Португалії
  • Тода, дружина граф Родріго Ордоньєса
  • Дієго
  • Мумадомна (д/н — до 1013)

2. Дружина — Ермезінда

дітей не було

ДжерелаРедагувати

  • García Álvarez, Manuel Rubén (1960). «¿La Reina Velasquita, nieta de Muniadomna Díaz?». Jornal de Guimarães (em espanhol) (70): 197—230
  • Mattoso, José (1981). A nobreza medieval portuguesa: a família e o poder. Lisboa: Editorial Estampa. OCLC 8242615
  • Amaral, Luís Carlos (2009). «O povoamento da terra bracarese durante o século XIII» (PDF). Universidade do Porto. Jornal da Faculdade de Letras: História. Seríe III, vol. 10: 113—127. ISSN 0871-164X