Гонолек червоний

вид птахів
Гонолек червоний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Гладіаторові (Malaconotidae)
Рід: Гонолек (Laniarus)
Вид: Гонолек червоний
Laniarius barbarus
(Linnaeus, 1766)
Підвиди
  • L. b. helenae Kelsall, 1913
  • L. b. barbarus (Linnaeus, 1766)
Синоніми
Lanius barbarus Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище: Laniarius barbarus
Віківиди: Laniarius barbarus
ITIS: 560695
МСОП: 22707575
NCBI: 9196

Гонолек червоний[2] (Laniarius barbarus) — вид горобцеподібних птахів родини гладіаторових (Malaconotidae). Мешкає в Західній Африці.

Опис ред.

Довжина птаха становить 22 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла чорна, тім'я жовте, нижня частина тіла червона, гузка жовтувато-коричнева[3].

Таксономія ред.

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис червоного гонолека до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком із Сенегалу. Він використав французьку назву La pie-griesche rouge du Sénégal та латинську назву Lanius Senegalensis ruber[4]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[5]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[5]. Одним з цих видів був червоний гонолек, для якої Лінней придумав біномінальну назву Lanius barbarus[6]. Згодом червоного гонолека перевели до роду Гонолек (Laniarus)[7].

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[8]

Поширення і екологія ред.

Червоні гонолеки живуть в сухій савані, сухих чагарникових заростях і на пасовиськах, подекуди в мангрових лісах.

Поведінка ред.

Червоні гонолеки харчуються комахами та іншими безхребетними, яких ловлять на землі та серед чагарників. Іноді розорюють гнізда, їдять яйця та пташенят. Гніздо чашоподібне, розміщується в чагарникових заростях. В кладці 2 яйця сіро-зеленого або блакитнувато-зеленого кольору, поцяткованих темними плямками.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Laniarius barbarus. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Harris, Tony (2010). Shrikes and Bush-shrikes: Including Wood-shrikes, Helmet-shrikes, Shrike Flycatchers, Philentomas, Batises and Wattle-eyes. Bloomsbury Publishing. с. 248—249. ISBN 978-1-4081-3459-7. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  4. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (фр.) (лат.). Т. Volume 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 185—187, Plate 17 fig 2. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  5. а б Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 8 серпня 2021.
  6. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. Volume 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 137. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  7. Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (фр.). Paris: Deterville/self. с. 41. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  8. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Batises, woodshrikes, bushshrikes, vangas. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 03 August 2021.

Джерела ред.