Гонабад

Гонабад
	Основні дані
	34°21′10″ пн. ш. 58°41′01″ сх. д. / 34.35277777780554942° пн. ш. 58.683611111138887395° сх. д.Координати: 34°21′10″ пн. ш. 58°41′01″ сх. д. / 34.35277777780554942° пн. ш. 58.683611111138887395° сх. д.
Країна	Іран
Адмінодиниця	Central Districtd
Столиця для	Gonabad Countyd (county of Razavi Khorasan Province)
Населення	40 773 осіб (2016)
Висота НРМ	1095 м
Часовий пояс	UTC+3:30, Іранський стандартний час, Asia/Tehran (Іран)
GeoNames	132961
	Міська влада
	Мапа
	Гонабад у Вікісховищі

Гонабад^[2] (перс. گناباد‎,‎ романізоване написання Gonābād) — місто в північно-східній частині Ірану, в остані Хорасан-Резаві. Адміністративний центр шагрестану Гонабад. Населення міста становило 34 563 особи, 9 789 сімей (станом на 2006 рік)^[3].

Місто відоме завдяки гонабадським дервішам і підземній гідротехнічній системі кяриз, відомій також як канат (перс. قنات‎).‎ Кладовище дервішського суфійського ордена Нематоллахі Гонабаді знаходиться в міському передмісті Бідохт (перс. بيدخت‎). ‎

Місто є одним із найбільших виробників шафрану в Ірані. Також тут розвинене сільське господарство, вирощується виноград, фісташки і гранат.

Історія ред.

Руїни Зібада

Знаменита битва «12 героїв» між Іраном і Тураном, описана в поемі Шах-наме перським поетом Фірдоусі, відбувалася в околицях древнього міста Зібад (зараз — село на південному заході від Гонабада).

Кяриз ред.

Один із найдовших і найдавніших у світі кяризів знаходиться в Гонабаді. Вони були побудовані між 700 і 500 роками до нашої ери. Дослідження виявлених у місті артефактів (керамічні фрагменти, стіни тощо) дозволило ЮНЕСКО упевнитися в достовірності і цілісності кяризів та включити їх до свого списку світової спадщини в 2007 році. Важливо відзначити, що й через близько 2 700 років після створення кяриз досі забезпечує питною водою і водою для потреб сільського господарства майже 40 тисяч осіб^[4].

Довжина гонабадських кяризів становить 33 113 метри, вони містять 427 поглиблень для води. Споруди побудовані з використанням знань законів таких наук, як: фізика, геологія і гідравліка, зробивши можливим проживання для жителів навколишніх населених пунктів в умовах нестачі води і рідкісних опадів у вигляді дощів.

Крім іранських кяризів, функціонують також схожі гідротехнічні системи — Урунов, Муна, Чанак і Ширіна^[5]^[6].

Зібад Гонабад

Посилання ред.

Примітки ред.

↑ جمعیت به تفکیک تقسیمات کشوری
↑ Иран. Справочная карта (масштаб 1:1 250 000). Четвёртое издание — ГУГК СССР, 1986.
↑ «Census of the Islamic Republic of Iran, 1385 (2006)»
↑ Ward English, Paul. // Proceedings of the American Philosophical Society. — JSTOR, 1968. — Т. 112, № 3, Число 21 (6). — С. pp 170—181.
↑ Qanats of Gonabad-World Heritage. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 15 лютого 2020.
↑ [Geography and tribes and minorities in khorasan, Mohammad Ajam, research published 1992,university of Imam Sadegh, Tehran.]

[[https://www.amar.org.ir/Portals/0/census/1395/results/population-urban-95.xlsx_جمعیت_به_تفکیک_تقسیمات_کشوری]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] جمعیت به تفکیک تقسیمات کشوری

[2] Иран. Справочная карта (масштаб 1:1 250 000). Четвёртое издание — ГУГК СССР, 1986.

[census-3] «Census of the Islamic Republic of Iran, 1385 (2006)»

[4] Ward English, Paul. // Proceedings of the American Philosophical Society. — JSTOR, 1968. — Т. 112, № 3, Число 21 (6). — С. pp 170—181.

[5] Qanats of Gonabad-World Heritage. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 15 лютого 2020.

[6] [Geography and tribes and minorities in khorasan, Mohammad Ajam, research published 1992,university of Imam Sadegh, Tehran.]

[2]

[3]

[1]

[4]

[5]

[6]