Голуб парагвайський
| Голуб парагвайський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Парагвайський голуб (підвид P. m. maculosa, Аргентина)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Patagioenas maculosa (Temminck, 1813) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Columba maculosa Temminck, 1813 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Го́луб парагвайський[2] (Patagioenas maculosa) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 32-35 см, вага 308-347 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. У представників номінативного підвиду верхня частина голови, задня частина шиї і груди тьмяно-пурпурово-рожеві, решта голови і решта нижньої частини тіла сірі. Верхня частина спини і верхні покривні пера крил темно-коричневі, поцятковані кремово-блими плямами. Крила зверху чорні, знизу блідо-сірі. Нижня частина спини і надхвістя сизі, хвіст темно-сірий. Представники підвиду P. m. albipennis мають дещо більші розміри, ніж представники номінативного підвиду. Голова, шия, надхвістя і вся нижня частина тіла у них сизі з пурпуровим відтінком, особливо вираженим у самців. Верхня частина спини і покривні пера крил сірувато-коричневі, на крилах є помітні білі плями, які контрастують з темними крилами. Дзьоб короткий, тонкий, темно-сірий або чорний, восковиця білосніжна. Лапи темно-червоні. Райдужки білувато-сірі. Молоді птахи мають тьмяніше забарвлення, голова і груди у них тьмяно-сірі.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- P. m. albipennis (Sclater, PL & Salvin, 1876) — від центрального Перу до західної Болівії, північного Чилі і північно-західної Аргентини;
- P. m. maculosa (Temminck, 1813) — від південної Болівії до південно-східної Бразилії і півдня центральної Аргентини.
Деякі дослідники виділяють підвид P. m. albipennis у окремий вид Patagioenas albipennis[4].
Поширення і екологія ред.
Парагвайські голуби мешкають в Перу, Чилі, Болівії, Бразилії, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Вони живуть в сухих тропічних лісах і рідколіссях, в сухих чагарникових заростях Чако і у високогірних чагарникових заростях Анд, в саваннах серрадо, в містах Болівійського Альтіплано, таких як Куско, та на полях, де вважаються шкідниками посівів. В Андах вони зустрічаються на висоті від 2000 до 4200 м над рівнем моря, на схід від Анд на висоті до 1000 м над рівнем моря.
Парагвайські голуби зустрічаються переважно зграями. Вони живляться насінням і зерном, яке шукають на землі, а також пагонами, молодим листям і плодами, які впали на землю. Початку сезону розмноження різниться в залежності від регіону. Гніздо являє собою просту платформу з гілочок, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці два яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Patagioenas maculosa: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 06 лютого 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 лютого 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Patagioenas albipennis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 06 лютого 2022
Джерела ред.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |