Голубок чубатий
Голубок чубатий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Geotrygon versicolor (Lafresnaye, 1846) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Голубок чубатий[2] (Geotrygon versicolor) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Ямайки.
Опис
ред.Довжина птаха становить 27-31 см, вага 225 г. У самців лоб чорний, тім'я темно-коричневе, потилиця сіре, пера на ній формують невеликий чуб. Шия бронзово-зелена з металевим відблиском. Обличчя переважно сіре, на щоках широкі охристі смуги. Горло і груди сірі, живіт і боки каштанові. Верхня частина спини і покривні пера крил райдужно-червоно-пурпурові, центральна частина спини синювато-пурпурова, нижня частина спини і хвіст зеленувато-чорні з пурпуровим відблиском. Очі червоні, навколо очей плями голої сірої шкіри. Самиці мають дещо блідше забарвлення, шия і живіт у них більш коричневі. Молоді птахи мають тьмяне забарвлення, пера у них мають іржасті края.
Поширення і екологія
ред.Чубаті голубки мешкають на острові Ямайки, зокрема в горах Блу-Маунтінс і горах Джона Кроу[en]. Вони живуть в підліску вологих гірських і рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 100 до 2200 м над рівнем моря. Живляться насінням, дрібними плодами, комахами та їх личинками, равликами. Сезон розмноження триває з березня по червень. Гніздо являє собою платформу з гілочок, корінців і сухого листя, розміщується в підліску, на висоті від 30 до 150 см над землею. В кладці від 1 до 2 кремово-білих яєць. Інкубаційний період триває 10 днів, пташенята покидають гніздо через 12-13 днів після вилуплення.
Збереження
ред.МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Чубатим голубкам загрожує знищення природного середовища і вилов з метою продажу на пташиних ринках.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Geotrygon versicolor. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 14 травня 2022.
Джерела
ред.- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |