Голота (повість)
Голота — повість[1] Володимира Винниченка, вперше опублікована у 1905-му році в журналі «Кіевская старина».[2] Згідно свідчень Климентія Квітки, Леся Українка вважала повість найдовершенішою роботою Винниченка і шкодувала, що в подальному його творчість пішла іншим шляхом.[3]
| Голота | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | повість | |||
| Мова | українська | |||
| Опубліковано | 1905 | |||
| Наступний твір | «На той бік» (1923) | |||
|
| ||||
СюжетРедагувати
У творі зображено психологію простолюду в момент переходу від спокійного хліборобського стану до повної пролетаризації.
Винниченко змальовує нутро «чорної кухні» при панській економії. У творі знищуються давні моральні устрої сільського життя, як простий сільський розум позбувається всіх ілюзій і всі карти життя ставить на одне гасло: «Дбай за себе самого!» Із двора чути в злудному світлі запах розкоші та цинічної розпусти, а сільське життя для декого ввійшло в міфологію. Деякі, зокрема герой твору Андрій, хоч ще ніби вважається господарським сином, все-таки мусить служити і заробляти в дворі, і бореться між занепадом села і широким шляхом у повний пролетаріат.
ВиданняРедагувати
- Голота (повість) [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] . — “Кіевская старина”, Кн., I, II, 1905, t. 88, kh. 1, 2, c. 117-187, 209-262.
- Винниченко В. Краса і сила та інші оповідання [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. – Київ: З друк. С. А. Борисова, 1906. – с. 126-267.
- Винниченко В. Твори т. 2: Голота. [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.] — Відень, Видавництво «Дзвін», 1919. — с. 5-141.
- Винниченко В. Голота: повість. Київ: Всеукраїнське державне вид-во, [1920]. 194 с.
- Винниченко В. Голота: повість [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / передм. О.Тищенка. – Харків: Держ. вид-во України, 1930. – с. 126-267.
- Винниченко В. Голота: повість [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. – Харків; Київ: Книгоспілка, 1930. – 145 с.
- Винниченко В. К. Раб краси: Оповідання, повість, щоденикові записи: Для ст. шк. віку / Упоряд., передм., приміт. В. Є. Панченка. — К. : Веселка, 1993. — с. (?)
ПриміткиРедагувати
- ↑ В першому "журнальному" виданні твір визначено як повість; до цього ж спонукає обсяг твору, який перевищує 100 сторінок; у збірці "Краса і сила" жанрове визначення відсутнє; у виданні 1919-го "Голоту також подано із підзаголовком "Повість" (попри те, що назва тому — «Голота та инші оповідання»); нарешті, у виданні 1930-го "Голота" також вважається повістю.
- ↑ Володимир Винниченко. Анотована бібліографія / Упоряд. Вадим Стельмашенко. — Едмонтон, Альберта, 1989. с. 24
- ↑ «Шедевром В[инниченка] вважала «Голоту», яку ставила дуже високо і до кінця жалувала, що В[инниченко] не вдержався на цій висоті, бо все дальше написане вважала хоча і дуже талановитим, але нижчим». // Леся Українка. Документи і матеріали. 1871–1870. Київ: Наук. думка, 1971. С. 298–299. Цитата за: Повне академічне зібрання творів: у 14 томах. Том 7 Літературно-критичні та публіцистичні статті. — с. 570
ПосиланняРедагувати
- Річник «Київської старовини» за 1905-й рік