Відкрити головне меню

Головщи́на — в руському праві убивство людини або штраф за «голову убитого», який сплачувався сім'ї або родичам убитого. Розмір головщини залежав від стану убитого.

Зміст

ВбивствоРедагувати

За «Псковською судною грамотою» — вбивство, душогубство. В 96 артикулі зазначалось:

А где оучинится головщина, а доличат коєго головника, ино князю на головниках взять рубль продажи.

ШтрафРедагувати

За «Руською Правдою» і «Новгородською судною грамотою» — певна сума грошей, яку сплачував убивця на користь родичів убитого.

Литовські статути Великого князівства Литовського, які базувалися на руському праві, також передбачали головщину. В артикулі 9-му згадується:

А естли бы от тых ранъ умеръ, тогды тотъ, который ранил, с права за доводом горълом мает быти каран, а головщина зъ именья або маетности винъного теж совито плачона будет.

Статути встановлювали розмір головщини залежно від соціального становища вбитого. Так, значно збільшувався її розмір у випадках вбивства шляхтича.

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Владимирский-Буданов М. Ф. Курсы по истории русского права. Киев, 1888, стр. 253-4.
  • Сергеевич В. И. Курсы по истории русского права. СПб., 1890, стр. 481—482.