Голова коня від колісниці Селени

Голова коня від колісниці Селени — випадково збережена скульптура, що створена для декорування східного фронтону храму Парфенон і виконана у майстерні Фідія.

«Голова коня від колісниці богині ночі Селени »
Творець: Фідій і майстерня
Час створення: до 432 року до н. е.
Матеріал: мармур
Зберігається: Лондон, Велика Британія
Музей: Британський музей

Анімалістична скульптура у Стародавній Греції ред.

 
Вершники. Рельєф західного фризу з Парфенона.

Особлива галузь давньогрецької пластики — анімалістична скульптура. Тварини, як відомо, першими увійшли в мистецтво, про що свідчать залишки малюнків в печерах. Не було винятком і грецьке мистецтво. Реалістичні тенденції грецького мистецтва розповсюдились не тільки на зображення людей, а і на зображення тварин. Одні тварини стануть атрибутами богів (орел Зевса, сова Афіни), другі — не піднімуться далі побутових зображень. Уславлений скульптор Мирон свого часу створив фігуру годувальниці-корови, життєвим відтворенням якої здивував сучасників[1]. Другом людини подані численні зображення кіз, кроликів, собак.

Повагою до тварини позначені і численні зображення коней. Кінь увійде в давньогрецьке мистецтво як складова частина бронзових монументів, уславлених рельєфів храму Парфенон, декількох надгробків.

Голова коня від колісниці Селени, опис ред.

 
Східний фасад Парфенона, часткова реставрація, фото 2008 р.

За задумом Фідія східний фронтон храму Парфенон мала прикрасити сцена з народженням Афіни[2], покровительки столиці Аттики. Але порожніми були кути фронтону, де неможливо було розташувати фігури у повний зріст. Роздуми, чим саме заповнити малі простори у кутах фронтону привели до задуму створити там персоніфікації ранку та ночі[2]. Ранкове сонце уособлював Феб-Аполлон, Ніч — богиня Селена[2]. Обидва божества мали колісниці, а їх чергування уособлювало зміни дня і ночі. Колісниці богів наче виринали чи то з води, чи то з обрію. Лише голови коней від колісниць богів, що ніби виринали з обрію, і подав скульптор у невигідних і малих кутах східного фронтону[2].

Від первісного комплекту скульптур до початку 19 ст. збереглася голова коня від колісниці богині ночі Селени[2]. Пошкоджена, втратила вуха і частково первісну зашліфовку та ганозіс, голова коня виконана з надзвичайною майстерністю. Кінь наче нетерпляче тремтить, нервово дихає і круте головою перед зникненням у нічній темряві.

Провенанс ред.

Відомо, що лорд Елгін придбав пошкоджені скульптури із занедбаного на той час античного храму Парфенон на законних підставах «як приватна особа». Вивіз уламків античних скульптур з небезпечного краю Оттоманської держави у захищене місце був актом і грабіжницьким, і рятівним для античних пам'яток. Таким же рятівним був і вивіз горельєфів Пергамського вівтаря з античного Пергама у Берлін, бо місцеві мешканці Туреччини розбивали античні мармури на шматки для випалення вапна...

1815 року колекція скульптур була придбана для Британського музею, де зберігається донині.

Див. також ред.

Посилання ред.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Всеобщая история искусств, т 1. М., «Искусство», 1956, с. 205
  2. а б в г д http://vluvre.ru/exponates/britanskii-muzei/golova-loshadi-iz-upryajki-seleny-/[недоступне посилання]