Вікіпедія

Головань Микола Микитович

український волинський скульптор

Микола Микитович Голова́нь (9 січня 1943 р, Одеса — 1 лютого 2022 р, Луцьк) — український скульптор і графік, автор оздоблення Будинку Голованя та численних скульптур, розташованих у Луцьку.

Головань Микола Микитович

При народженні Головань Микола Микитович
Народження 9 січня 1943(1943-01-09)
Одеська область, Українська РСР, СРСР[1] або Луцьк, Українська РСР, СРСР[1]
Смерть 1 лютого 2022(2022-02-01) (79 років)
  Луцьк, Україна
(серцеві хвороби)
Країна Україна
Жанр

графіка, скульптура

«кіч Голованя» (за самовизначенням)
Навчання

Львівське мистецьке училище імені Івана Труша (1959-1965)

нині Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша
Діяльність скульптор
Роки творчості 1965 - 2022
Твори Будинок скульптора Голованя
Нагороди Почесний громадянин міста Луцька (2016)

Біографія ред.

Микола Головань народився 9 січня 1943 року на Одещині[2][3] (іноді місцем народження вказують село Теремне біля Луцька[4][5]). Батько скульптура — Микита Леонтійович, працював столяром. Мати скульптура — Юзефа Вільгельмівна, була полькою та працювала кравчинею. Коли Миколі виповнилося 3 роки, сім'я переїхала на Волинь у місто Луцьк, в Теремне, де ходив до школи[2]. Він і його батьки були таємно охрещені[3]. Батьки хотіли, аби їхній син став художником, тому він відвідував луцький Будинок піонерів (нині — Палац учнівської молоді), де його вчителем був Петро Синзюк. Це спонукало Голованя вчитися в Львівському мистецькому училищі імені Івана Труша, куди він вступив у 1960 році[2]. Вивчав деревообробку, кераміку, і тільки на третьому курсі зайнявся скульптурою. Також займався спортом: боротьбою, важкою атлетикою[3].

Після закінчення навчання в 1965 році повернувся до Луцька, де в батьківському обійсті, розташованому в районі Теремного, створив перші авторські скульптури[2], влаштував там дворовий вернісаж[6]. Наприкінці 1960-х працював скульптором у Художньо-виробничу майстерню Художнього фонду УРСР, де пропрацював 8 років. У 1971 році відкрив свою першу персональну виставку графіки та скульптури, що відбулася в кінотеатрі «Промінь». Виставка була успішною. Того ж року він познайомився з майбутньою дружиною Тамарою. У шлюбі народилося двоє дітей — син Микола та донька Наталя[2]. Батько Миколи Голованя в той час хворів і не міг ходити, помер у 1974 році[3].

Друга виставка відбулася в 1976 році. Скульптор працював на художньому комбінаті, створив серію скульптур для Парку Лесі Українки в Луцьку, а також багато пам'ятних знаків і надгробків[2]. Він був знайомий з луцькими митцями, такими як Кость Шишко, Олександр Валета. Попри загалом схвальні відгуки критиків, у 1978—1979 роках скульптури Голованя також критикували за релігійні мотиви та оголені зображення. Борис Ревенко зняв про нього фільм[3].

Коли батькову хату знесли в 1980 році, Головань отримав квартиру в «хрущовці»[3], а потім ділянку на березі річки Стир, де став будувати власний будинок за проєктом Ростислава Метельницького. Будинок проте не був приватизований[2].

Періодично протягом 6-и років у 90-і працював із сином у Москві[7] та в Вірменії[2]. Обоє брали участь у конкурсах «Рік Дракона», «Рік байкаря Крилова»[7]. У 2005 році його син, коваль, помер через інфаркт[6].

Двічі балотувався в Європейську партію України[8]. У 2016 р. отримав нагороду «Почесний громадянин міста Луцька».[9]

Попри погіршення здоров'я, продовжував працювати над своїм будинком, відмовляючись від замовлень[5]. Помер 1 лютого 2022 року[10], від хвороби серця в одній з лікарень Луцька.

У майбутньому, за словами мера Ігоря Поліщука, у Луцьку буде створено сквер скульптур Миколи Голованя по вул. Драгоманова, де сьогодні розмішена частина його робіт[11].

Сім'я ред.

Був одружений з Тамарою Головань (з 1971 р.). У шлюбі народилося двоє дітей — син (Микола) та донька (Наталка). Діти пішли слідами батька і пов'язали своє життя з мистецтвом та творчістю. Син був ковалем, донька стала дизайнером та кераміком[2].

Син був ковалем та скульптором, багато малював, любив музику: грав хардрок, писав вірші. Допомагав батьку у розбудові та облаштуванні «Луцького будинку з химерами» або як висловлювався сам скульптор «вернісажу». Його авторству належить одна зі стін скульптурного ансамблю. За своє коротке життя він залишив багато робіт[5].

Після смерті у 2005 р., Микола Микитович присвятив роботу всього свого життя саме йому. Також у Старому місті розміщено постійну виставку, яка присвячена пам'яті сина[12].

Найкращою роботою скульптура, на думку самого автора, є барельєф із зображенням усіх членів родини Миколи Голованя: зліва діти, справа дружина, а він — посередині, як митець, Атлант, який тримає все на собі[5].

Творчість ред.

Докладніше: Будинок Голованя
 
Алея скульптур Миколи Голованя в центральному парку Луцька

У 1971 році відкрив першу персональну виставку у кінотеатрі «Промінь»: скульптура, живопис, графіка. У 1976 р. тут же було проведено нову виставку[2].

Працював скульптором 8 років у Художньому фонді України та 22 роки — в художньому комбінаті. 1999—2004 рр.[3] Разом з сином працював скульптором в Москві та Вірменії[2].

Брав участь в скульптурних пленерах у м. Луцьку «Пам'ять крізь віки» (2001) та садово-паркової культури у Франції (2002)[2].

Руками Миколи Голованя виготовлено композиції для Луцького міського парку культури та відпочинку імені Лесі Українки, елементи дитячого містечка «Чудо», пам'ятний знак на місці захоронення розстріляних в'язнів у місті Луцьку, пам'ятники загиблим воїнам-афганцям в с. Линів Локачинського району Волинської області, пам'ятний хрест в Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви»[2].

Дім Голованя входить до топ-5 екстравагантних будівель України[2].

Жанр, у якому працював, сам Микола Головань визначав як «кіч Голованя»[13]. Митцеві присвячена книга «З вами буде говорити скульптор» (2019) Володимира Павліка[14][15].

Нагороди ред.

За вагомий внесок у розвиток естетичного і високохудожнього середовища в місті Луцьку, а також популяризацію образотворчого мистецтва скульптору Миколі Голованю рішенням Луцької міської ради від 27 липня 2016 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька»[9].

Вшанування пам'яті ред.

На вулиці Братковського в Луцьку в березні 2023 року відкрито мурал із зображенням Миколи Голованя. Зображення виконав луцький художник Юрій Чайка[16].

Наприкінці 2023 року в Нью-Йорку видано книгу-казку «Майже казкові оповідки про скульптора» Володимира Павліка з ілюстраціями Миколи Волошина. Книга двомовна, з українським та англійським текстами[17].

Примітки ред.

  1. ↑ а б https://monitorwolynski.com/uk/news/257-l-r84
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Головань Микола. volart.com.ua. Процитовано 25 липня 2023.
  3. ↑ а б в г д е ж Микола Головань: «Не заздри! Роби все сам і Бог тебе обереже». Monitor Wolynski (укр.). Процитовано 25 липня 2023.
  4. ↑ Помер луцький скульптор Микола Головань. Суспільне. 1 лютого 2022. Процитовано 25 липня 2023.
  5. ↑ а б в г Микола Головань та його химери: історія легенди Луцька. lutsk.rayon.in.ua (укр.). 5 травня 2019. Процитовано 25 липня 2023.
  6. ↑ а б Головні факти з життя відомого митця Миколи Голованя. lutsk.rayon.in.ua (укр.). 9 січня 2018. Процитовано 25 липня 2023.
  7. ↑ а б Час i Подii. www.chasipodii.net. Процитовано 25 липня 2023.
  8. ↑ Головань Микола Микитович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 25 липня 2023.
  9. ↑ а б Відділ інформаційної роботи міської ради (21.08.2016). Почесний громадянин міста Луцька Микола Головань: «Я — патріот своєї країни. Пишаюся, що у ній живу». https://www.lutskrada.gov.ua/ (українська) . Процитовано 14 листопада.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 8 листопада 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ У Луцьку облаштують сквер на честь Миколи Голованя. Волинські новини. 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023.
  12. ↑ Ukraїner зняв сюжет про творця Луцького будинку з химерами Миколу Голованя. Волинські новини. 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023.
  13. ↑ Свій «Будинок із химерами» Микола Головань зводить уже понад 40 років (Фото, відео). www.volyn.com.ua. 18 травня 2020. Процитовано 25 липня 2023.
  14. ↑ «З вами буде говорити скульптор» | Волинська газета. volga.lutsk.ua. Процитовано 25 липня 2023.
  15. ↑ У Луцьку презентували книгу про Миколу Голованя. https://visnyk.lutsk.ua/ (укр.). Процитовано 25 липня 2023.
  16. ↑ У Луцьку створили мурал зі скульптором Миколою Голованем. Волинські новини. 27 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
  17. ↑ Дитяча книга про луцького скульптора Миколу Голованя вийшла в США. kultura.rayon.in.ua (укр.). 30 грудня 2023. Процитовано 30 грудня 2023.

Посилання ред.

  • Микола Головань на сайті Галереї мистецтв Волинської організації національної спілки художників України
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Головань_Микола_Микитович&oldid=41319848