Гномоніка
Гномо́ніка — вчення давньогрецького походження, яке встановлює правила розрахунку знаходження тіні на поверхнях та порядок конструювання гномонів і сонячних годинників для вимірювання часу.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cb/Fotothek_df_tg_0003018_Uhr_%5E_Sonnenuhr.jpg/220px-Fotothek_df_tg_0003018_Uhr_%5E_Sonnenuhr.jpg)
Гномоніка знайшла подальший розвиток у Візантії, на арабському Сході (праці Аль-Біруні), а у XVII — XVIII століттях — в Європі і була одним з предметів, який викладався у навчальних закладах ордену єзуїтів, зокрема у Львівській єзуїтській колегії. Згадується у праці Теофана Прокоповича «Геометрія» [Архівовано 23 червня 2011 у Wayback Machine.].
Нині — самостійна прикладна наукова дисципліна.
Література
ред.Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гномоніка |
- ГНОМОНИКА [Архівовано 21 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гномоника в Византии (рос.)
- Gnomonika [Архівовано 9 грудня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
Див. також
ред.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про час. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |